Реновація основних фондів (Від лат. Renovatio – оновлення, відновлення) – економічний процес відновлення вартості основних виробничих фондів за допомогою їх оновлення.
Реновація проводиться шляхом заміни фізично і морально зношених засобів праці, що вибули з виробництва, на нові, технічно більш досконалі.
Реновація основних фондів здійснюється за рахунок та в межах коштів амортизаційного фонду. Інтенсивність реновації основних фондів характеризує співвідношення темпів приросту основних виробничих фондів, коефіцієнта їх вибуття через старість і знос, і амортизаційні норми.
Таким чином, реновація основних фондів – це економічний процес оновлення елементів виробничих фондів, що вибувають в результаті фізичного і морального зносу, що забезпечує їх просте і розширене відтворення.
Реновацію здійснюють заміною окремих засобів праці, що вибувають, реконструкцією підприємств або їх підрозділів, будівництвом нових підприємств замість ліквідованих застарілих тощо.
Реновація у промисловому будівництві — техніко-економічний процес заміщення машин, обладнання, інструменту, що вибувають з виробництва внаслідок фізичного та морального зносу новими основними засобами за рахунок коштів амортизаційного фонду, як один із процесів комплексної реконструкції промислових об’єктів.
Реновація у цивільному будівництві – інноваційний процес у сфері основного капіталу, за якого змінюється функціональне призначення об’єктів реконструкції.
У машинобудуванні реновація — відновлення експлуатаційних властивостей окремих деталей та вузлів загалом рівня нових виробів із єдиною метою їх повторного використання.
