Рейтинг цінних паперів (securities rating) – порівняльна оцінка рівнів кредитного ризику за цінними паперами одного типу. Рейтинг цінних паперів оцінює ризик невиконання емітентом своїх зобов’язань. Відповідно, рейтингу піддаються ті цінні папери, якими емітент несе фіксовані зобов’язання перед інвесторами.
Об’єкт рейтингу цінних паперів – облігації, привілейовані акції, комерційні папери (серійні фінансові векселі), депозитні та ощадні сертифікати тощо.
Потреба у рейтингу виникає у зв’язку з тим, що на розвиненому фондовому ринку звертаються одночасно тисячі цінних паперів. Відповідно, з одного боку, інвестори потребують інформаційних посередників, які професійно вивчають фінансово-господарське становище емітентів і ставлять тавро «якості» – бальну рейтингову оцінку, як орієнтир на фондовому ринку. З іншого боку, емітенти потребують незалежних «оцінювачів», чиї оцінки могли б підтвердити якість їхнього товару на фондовому ринку.
При рейтингу цінних паперів не вимірюється конкретна величина ризику втрат, не є мірою їх ймовірності. В основу рейтингу покладено шкалу якісних оцінок: «вища якість» (найнижчий рівень кредитного ризику), «хороша якість», «вище за середній рівень якості» тощо. Кожен рівень якості має буквене або буквено-цифрове позначення, наприклад, ААА, ВР або С (боргові зобов’язання найгіршої якості).
Порівняльна оцінка рівнів кредитного ризику виконується на основі підготовленої позичальником (за спеціальною схемою та методикою) інформації про себе та оцінки цієї розкритої інформації експертами рейтингового агентства. При цьому аналізуються:
- кредитна історія позичальника;
- його становище на ринку та перспективи розвитку;
- вплив на галузевий та регіональний кредитний ризик;
- залежність від зовнішніх факторів;
- операційні результати;
- прибутковість, рівень капіталізації, ліквідність та грошові потоки;
- залежність від запозичень;
- покриття прибутком та забезпеченням виплат фіксованих зобов’язань з цінних паперів.
Широко використовуються:
- аналіз фінансових коефіцієнтів за 3-6 років;
- оцінка їхньої динаміки (позитивна, негативна);
- порівняння їх величини із середніми величинами для цінних паперів, що мають рейтинг “три А”, “два А”, “два В” і т.д.
Особлива увага приділяється можливості емітента генерувати кошти в обсягах, достатніх для своєчасного погашення зобов’язань з цінних паперів.
Функції рейтингового агентства:
- рейтинг цінних паперів;
- рейтинг кредитного ризику позичальника (наприклад, країни, регіону, міста);
- аналіз фінансового становища позичальників;
- оцінка кон’юнктури ринку цінних паперів, що несуть фіксовані зобов’язання;
- випуск довідників з рейтингами, аналітичною інформацією щодо кон’юнктури ринку та фінансового стану позичальників, регістрів та покажчиків учасників ринку.
Великі рейтингові агенції підтримують до 10-15 тис. рейтингових оцінок; вони повинні бути незалежними і не мати інтересу в бізнесі, оцінку якого проводять.
Найбільш відомі рейтингові агенції, що мають міжнародне визнання: Moody’s Investors Service, Standard & Poor’s Corporation, Fitch Investors Service (США); International Bank Credit Analysis (Велика Британія); Agence d’évaluation financière (Франція); Japan Bond Research Institute, Japan Credit Rating Agency (Японія).
Рейтинги цінних паперів агентства Moody’s — рейтинги цінних паперів, що надаються агентством Moody’s на підставі аналізу фінансового стану компанії та її платоспроможності:
- облігації найвищої якості: Aaa;
- прийнятний рівень ризику: Aa, A, Baa;
- високий рівень ризику: Ba, B;
- дуже високий рівень: Caa, Ca;
- найнижчий рейтинг: C.
Додатково агентство використовує знаки “1”, “2” та “3” для встановлення рейтингу всередині категорії: категорія Aaa1 є найвищою.
