Реальні інвестиції

Реальні інвестиції (real investment) — вкладення капіталу у відтворення основних фондів, інноваційні нематеріальні активи, приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об’єкти інвестування, безпосередньо пов’язані зі здійсненням виробничо-комерційної (операційної) діяльності підприємства.

Розрізняють три форми реальних інвестицій:

• Капітальні інвестиції, чи капітальні вкладення — це вкладення капіталу відтворення основних фондів.
• Інноваційні інвестиції (інновації) – це вкладення капіталу в нематеріальні активи підприємства з метою використання у діяльності підприємства нових наукових та технологічних знань.
• Інвестиції в матеріальні оборотні активи – це вкладення капіталу приріст запасів матеріальних оборотних активів підприємства з метою забезпечення необхідної пропорційності у розвитку основних та оборотних активів.

У сучасних умовах реальні інвестиції зазвичай здійснюються підприємством шляхом проведення наступних інвестиційних операцій:

1. придбання цілісних майнових комплексів. Воно є інвестиційну операцію великих підприємств, які забезпечують товарну чи регіональну диверсифікацію їх виробничої діяльності. У зв’язку з здійснюваним процесом приватизації, а також банкрутством окремих підприємств, придбання цілісних майнових комплексів набуває дедалі більшого розвитку;
2. нове будівництво. Воно являє собою інвестиційну операцію, пов’язану з будівництвом нового об’єкта із закінченим технологічним циклом за спеціально розробленим або типовим проектом на територіях, що спеціально відводяться. До нового будівництва підприємство вдається за кардинального збільшення обсягів своєї діяльності у майбутньому періоді, освоєння нових видів продукції або регіональної диверсифікації виробництва (створення філій, дочірніх підприємств тощо);
3. реконструкція. Вона є інвестиційну операцію, що з істотним перетворенням виробничо-технологічних процесів з урахуванням сучасних науково-технічних досягнень. Вона здійснюється відповідно до комплексного плану реконструкції підприємства з метою збільшення його виробничого потенціалу, підвищення якості продукції, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. У процесі реконструкції може здійснюватися розширення окремих виробничих та невиробничих приміщень (якщо нове технологічне обладнання не може бути розміщене у діючих приміщеннях); будівництво нових будівель та споруд того ж призначення на зміну ліквідованих на території чинного підприємства, подальша експлуатація яких з технологічних чи економічних причин визнана недоцільною;
4. модернізація. Вона являє собою інвестиційну операцію, пов’язану з удосконаленням та приведенням активної частини основних виробничих фондів у стан, що відповідає сучасному рівню здійснення виробничо-технологічних процесів, шляхом конструктивних змін всього або основного парку обладнання, машин та механізмів, що використовуються підприємством;
5. придбання окремих видів матеріальних та інноваційних нематеріальних активів. Воно є інвестиційною операцією, пов’язаною з оновленням (у зв’язку з фізичним зносом) або збільшенням (у зв’язку зі зростанням обсягу виробничо-комерційної діяльності) окремих видів основних фондів, приростом запасів товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, товарів), придбанням нової програмної продукції, торгових знаків, патентів, ноу-хау та інших аналогічних активів, що забезпечують розширення обсягів та зростання ефективності виробничої діяльності у майбутньому періоді.

Управління реальними інвестиціями підприємства включає:

1. аналіз стану реального інвестування та рівня інвестиційної активності підприємства у попередньому періоді;
2. визначення загального обсягу реального інвестування у майбутньому періоді;
3. визначення конкретних форм реального інвестування, з напрямів інвестиційної діяльності підприємства;
4. пошук окремих об’єктів інвестування та оцінку їх відповідності напрямам інвестиційної діяльності підприємства;
5. підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів;
6. забезпечення високої ефективності реальних інвестицій;
7. забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків;
8. забезпечення раціональної ліквідності об’єктів реального інвестування;
9. формування програми реальних інвестицій;
10. забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів та інвестиційної програми в цілому.