Клас жовтнят у піонери вступив,
Цю подію відзначити вирішив.
Петя хотів собі більше налити.
Камінь на шиї не дасть йому спливти.
Троє друзів на полювання пішли,
Мертвого діда у канаві знайшли.
Від радості вирвався крик:
«Буде чудовий на завтра шашлик!»
Маленький хлопчик у віконце дивився,
Встав на коліна і полетів униз.
Увечері зимовим огорнув сніжок
Ялина, обрамлену стрічкою кишок.
Завуч упіймав другорічника Васю,
До стінки цвяхами прибив його у класі.
По анатомії незабаром урок
Матиме експонат педагог.
П’яний монтер телевізор лагодив,
Провід під струмом рукою зачепив.
Маленький вибух… І монтера не стало.
П’яні роблять все абияк!
Дідусь у полі траву косил,
Пару закоханих косою зачепив.
Червоною кров’ю вкрилася трава.
Не займайтеся коханням з ранку!
Маленький хлопчик горілку купив
І молодшій сестричці в рот залив.
Довго блювала вона в туалеті.
Так веселяться російські діти.
Маленький хлопчик у віконце дивився,
І на землі сто карбованців побачив.
Стрибнув він униз, закричавши “Я багатий!” –
У буржуя плював піонерський загін.
Дівчинка Маша пішла до магазину.
У під’їзді стояло двоє чоловіків.
Криваві плями на сходовій клітці
Не зробить Маша татові котлетки.
Діти в підвалі грали в бордель.
Честі втратила вівчарка Адель.
Штірліца по-звірячому Мюлер катував:
Нюхати онучі свої змушував.
На щастя, невідомо було потвори.
Штірліцу подобалися запахи батьківщини.
Маленький хлопчик на похмурому світанку
Щур живий зачинив у туалеті.
Першим увійшов туди тато. Бідолаха!
Без сідниць житиме йому тяжко.
Сиділи у під’їзді веселі діти,
І пальці ламали хлопцеві Петі.
Голосно лунав дзвінкий радісний сміх.
Немає нічого кращого за дитячі забави!
Діти вкрали вишні із саду.
Бабуся Віра була дуже рада:
Не дарма вона збризнула отрутою дерева.
Багато поминок буде у селі.
Двійку поставили у чверті Борка.
Вдома влаштував батько йому прочуханку.
Хлопчик пішов невідомо куди.
Батько черевики знайшов біля ставка.
Вася вирішив навчитися літати
І сиганув з підвіконня.
Гірко ридає нещасна мати.
Зняв хтось кеди з небіжчика.
Дівчина діда улюбленого брила.
Не втрималася — трохи пошалила.
Стало обличчя в нього начебто груші.
Дідусь старий, навіщо йому вуха?
У дитячому ліжку – ні звуку,
Тільки булькав окріп.
Поливала бабуся онука:
– 7:00! Вставай, друже!
Голод дійшов російської глибинки.
Бідолашна мама взялася за палицю.
Дітям тепер гарантована вечеря
Папа їм був не дуже потрібний.
