Позичковий відсоток (loan interest) – своєрідна ціна позичається в тимчасове користування вартості. Позичковий відсоток – це грошова винагорода, яку отримують кредитори, надаючи кредит. Позичковий відсоток є ціною кредиту, або платою, яку позичальник грошей винен кредитору за користування кредитом.
Позичковий відсоток виражає взаємовідносини кредиторів та позичальників. По суті, він характеризує:
- розподіл доходів (частка позичальника становить підприємницький дохід, частка кредитора – позичковий відсоток);
- ризики, які несуть кредитори та позичальники у процесі кредитування (кредитори отримують винагороду за ризик невиконання боргових зобов’язань, позичальники ризикують не отримати достатньо високий дохід для виконання своїх зобов’язань за кредитом).
Позичковий відсоток — один із інструментів грошово-кредитного регулювання та управління ліквідністю банку. Позичковий відсоток класифікують: за формами кредиту, видами кредитних установ, видами операцій, термінами кредитування, видами інвестицій. Наприклад, за видами операцій банку виділяють: обліковий відсоток, вексельний відсоток, відсоток за позиками, облігаційними позиками тощо. Банківський відсоток – одна з форм позичкового відсотка.
Рівень позичкового відсотка формується під впливом загальних (співвідношення попиту та пропозиції коштів, рівень інфляції, регулююча спрямованість політики центрального банку, система оподаткування та ін.) та приватних (умови кожної конкретної угоди) факторів. Коли рівень позичкового відсотка складається з урахуванням співвідношення попиту та пропозиції кредиту, він виступає індикатором ринкової кон’юнктури. Стимул до додаткових інвестицій зберігається до того часу, поки очікувана рентабельність перевищує поточну норму відсотка. Незважаючи на ринкове формування позичкового відсотка, низка економічних процесів (інфляція, економічна криза, особливості валютного регулювання) не дозволяють йому виступати ефективним регулятором виробництва.
Позичковий відсоток – ціна позичкового капіталу. Плата за користування позичковим капіталом виражається через норму відсотка, яка вимірюється ставленням річного доходу, що отримується на позичковий капітал (наприклад, 20 тис. дол.), до всього позичкового капіталу (наприклад, 100 тис. дол.):
20 тыс. / 100 тыс. 100 % = 20 %
Позичковий відсоток – плата, одержувана кредитором від позичальника за користування позиченими грошима або матеріальними цінностями. Позичковий відсоток – це одна з форм додаткової вартості. Банкір надає у тимчасове користування свій грошовий капітал підприємцю за певний відсоток. Позичковий відсоток зовні постає як ціна товару – капіталу.
Основні фактори, що впливають на позичковий відсоток:
- політична та соціальна стабільність у країні та регіонах;
- інвестиційна привабливість країни та регіону;
- кредитно-грошова політика;
- ставка рефінансування центрального банку;
- середня відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами;
- стійкість економіки та зростання ВВП;
- фінансова стабільність у країні;
- рівень інфляції;
- довіра до національної валюти;
- середня відсоткова ставка, що сплачується банком своїм клієнтам за депозитами;
- структура кредитних ресурсів;
- реальний попит на кредити;
- терміни кредитування;
- ризики неповернення кредитів.
Інструментами регулювання позикового відсотка з боку центрального банку є:
- загальна кредитно-грошова політика;
- банківський нагляд;
- ставка рефінансування;
- валютна політика;
- величина грошової емісії;
- величина норм обов’язкового резерву;
- величина відсотків за депозитами для банків у центральному банку;
- регулювання рівня прибутковості з цінних паперів;
- адміністративні заходи.
