Поточний рахунок (Current Account) — вид банківського рахунку, який відкривається банками юридичним та фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов зобов’язання та вимог законодавства України. Поточний рахунок відкривається підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.
До поточних рахунків також належать:
- рахунки із спеціальними режимами використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
- поточні рахунки типу «Н», відкриті у національній валюті офіційним представництвам та представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
- поточні рахунки типу «П», відкриті у національній валюті постійним представництвам;
- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;
- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, отриманих іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.
Поточні рахунки фізичним особам — не суб’єктам підприємницької діяльності відкриваються як вклади до запитання та використовуються їх власниками для здійснення розрахункових операцій, а також поточні рахунки юридичних осіб.
Клієнти банку мають право відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) підприємства-юридичної особи (у національній або іноземній валюті) та один поточний рахунок за кожною угодою спільної (спільної) діяльності без утворення юридичної особи.
Порядок відкриття та закриття поточних рахунків регламентується Національним банком, а конкретні умови визначаються банками, які такі рахунки відкривають. Власник поточного рахунку самостійно розпоряджається коштами, які на ньому розміщені, та може зняти з цього рахунку суму, що не перевищує фактичний залишок. У разі потреби у засобах, що перевищують суму залишку, використовують поточні рахунки з овердрафтом та контокорентні рахунки. Іноді такі рахунки належать до кредитних.
Поточний рахунок з овердрафтом – рахунок, за яким на основі угоди між банком та клієнтом допускається перевищення суми списання з рахунку суми залишку коштів, що означає надання позики.
Контокорентний рахунок – Різновид поточного рахунку, єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції банку з клієнтом. Це активно-пасивний рахунок, що поєднує в собі поточний та позичковий рахунки. Відмінність рахунки з овердрафтом від контокорентного рахунки у тому, що з овердрафті такі позики виникають рідко, мають нерегулярний характер. Тому рахунок з овердрафтом найчастіше має пасивний (кредитовий) залишок. Наявність поточного рахунку з овердрафтом не виключає можливості для відкриття клієнту депозитних або позикових рахунків, тоді як на контокоррентному рахунку відображаються всі операції, що здійснюються банком для клієнта. Крім того, контокорентний рахунок відкривається лише юридичним особам, а рахунок з овердрафтом – і юридичним, і фізичним особам.
До поточних рахунків відносяться рахунки зі спеціальним режимом використання, які відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів та Національного банку України. Представництвам та установам, які не здійснюють на території України підприємницької діяльності від свого імені та не мають власних грошових доходів, банківські установи відкривають поточні рахунки типу «Н» (підприємницька діяльність не ведеться) та поточні рахунки типу «П» (підприємницька діяльність ведеться повністю або частково).
Підприємства мають право відкривати кілька різних рахунків, один із яких визначається головним. В окремих країнах замість одного поточного рахунку використовують два окремі рахунки — поточний та розрахунковий.
Поточний рахунок закривається:
- на підставі заяви клієнта;
- за рішенням відповідного органу, на який покладено функції щодо припинення діяльності юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
- у разі смерті власника рахунку – фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, у тому числі спадкоємця);
- в інших випадках, передбачених законодавством чи договором.
Крім банківського рахунку термін «поточний рахунок» використовують для характеристики частини платіжного балансу країни, де відображаються угоди, пов’язані з торговим балансом, балансом послуг і некомерційних платежів.