Політика управління фінансовими інвестиціями (financial investment management policy) – частина загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найефективніших фінансових інструментів вкладення капіталу.
Розробка політики управління фінансовими інвестиціями підприємства здійснюється у розрізі наступних основних етапів:
1. Аналіз стану фінансового інвестування у попередньому періоді. У процесі цього аналізу вивчаються обсяги, форми та ефективність фінансового інвестування на підприємстві.
На першій стадії аналізу вивчається загальний обсяг інвестування капіталу у фінансові активи, визначаються темпи зміни цього обсягу та питомої ваги фінансового інвестування у загальному обсязі інвестицій підприємства у передплановому періоді.
На другій стадії аналізу вивчається склад конкретних фінансових інструментів інвестування, їх динаміка та питома вага у загальному обсязі фінансового інвестування.
На третій стадії аналізу оцінюється рівень доходності окремих фінансових інструментів та фінансових інвестицій у цілому. Він визначається як відношення суми доходів, отриманих у різних формах за окремими фінансовими інструментами (з її коригуванням на індекс інфляції), до суми інвестованих у них коштів. Рівень прибутковості фінансових інвестицій підприємства зіставляється із середнім рівнем прибутковості на фінансовому ринку та рівнем рентабельності власного капіталу.
Проведений аналіз дозволяє оцінити обсяг та ефективність портфеля фінансових інвестицій підприємства у передплановому періоді.
2. Визначення обсягу фінансового інвестування у плановому періоді. Цей обсяг на підприємствах, які не є інституційними інвесторами, зазвичай невеликий і визначається розміром вільних фінансових коштів, що наперед накопичуються для здійснення майбутніх реальних інвестицій або інших витрат майбутнього періоду. Позикові кошти до фінансового інвестування підприємства зазвичай не залучаються (крім окремих періодів, коли рівень доходності цінних паперів значно перевищує рівень ставки відсотка за кредит).
3. Визначення форм фінансового інвестування. У межах планованого обсягу фінансових коштів, виділених із метою, визначаються конкретні форми цього інвестування (див. Довгострокові фінансові вкладення).
4. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів. Методи такої оцінки диференціюються залежно від видів цих інструментів; основним показником оцінки виступає рівень їхньої прибутковості (див. Інвестиційні якості акцій; Інвестиційні якості облігацій).
5. Формування портфеля фінансових інвестицій. Це формування здійснюється з урахуванням оцінки інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів. У процесі їх відбору в портфель, що формується, враховує такі основні фактори: тип портфеля фінансових інвестицій, що формується відповідно до його пріоритетної мети; необхідність диверсифікації фінансових інструментів портфеля; необхідність забезпечення високої ліквідності портфеля та інші (див. Інвестиційний портфель).
Сформований з урахуванням викладених факторів портфель фінансових інвестицій має бути оцінений за співвідношенням рівня прибутковості, ризику та ліквідності для того, щоб переконатися в тому, що за своїми параметрами він відповідає тому типу портфеля, який визначений цілями його формування. За необхідності посилення цілеспрямованості портфеля до нього вносяться необхідні корективи.
