План рахунків (Chart of Accoutns) — систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, який використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій та забезпечення потреб складання фінансової звітності. План рахунків розробляє Національний банк окремо для Національного банку та банків України. Ці плани рахунків за своєю структурою схожі, а різниця між ними полягає у необхідності обліку Національним банком операцій, властивих виключно центральному банку, — облік емісійних операцій, обслуговування уряду, обслуговування зовнішнього боргу тощо.
План рахунків складається з дев’яти класів та його поділяють на три логічні частини: балансову; частина доходів та витрат; позабалансову. Балансова частина містить перші п’ять класів плану рахунків, виходячи з яких складається балансовий звіт банку. Частина доходів та витрат об’єднує класи доходів та витрат плану рахунків, на підставі яких складається звіт про прибутки та збитки банку. Позабалансова частина включає клас позабалансових рахунків. У цьому класі ведеться облік умовних вимог та зобов’язань банку, банківських ризиків та інших позабалансових статей.
План рахунків складається з дев’яти класів:
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
Клас 2. Операції із клієнтами.
Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи та зобов’язання.
Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.
Клас 5. Капітал банку.
Клас 6. Доходи.
Клас 7. Витрати.
Клас 8. УПРАВЛІНСЬКИЙ облік.
Клас 9. Позабалансові рахунки.
Кожен клас розподілено на:
рахунки II порядку (двозначні – розділ);
рахунки III порядку (тризначні – група);
рахунки IV порядку (чотиризначні – балансовий рахунок).
Балансові рахунки, які забезпечують синтетичний облік, надають інформацію про операції, що їх банк виконує. Результати обліку за цими рахунками відображаються у фінансовій звітності, а самі рахунки класифікуються за типами контрагентів, характером операцій та ступенем зниження ліквідності.
Бухгалтерський облік операцій на позабалансових рахунках ведуть за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують лише між собою. Позабалансовий рахунок є активним, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Позабалансовий рахунок є пасивним, якщо під час перекладу їх у баланс кредитується балансовий рахунок.
Усі рахунки, що відкриваються юридичним та фізичним особам, а також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються у книзі відкритих рахунків, що ведеться у розрізі балансових рахунків четвертого порядку.
План рахунків дозволяє забезпечити мультивалютний облік операцій. Це означає, що зміст операцій, розрахунки за якими здійснюються в іноземній валюті, відбивається на тих самих рахунках, що й за операціями в національній валюті. Такий підхід свідчить про застосування базового принципу міжнародного обліку – превалювання економічного змісту операції за її юридичною формою. Зв’язок між операціями в іноземній та національній валюті забезпечують технічні рахунки: рахунок валютних позицій та рахунок гривневого еквівалента валютних позицій.
