Переоцінка майна (property revaluation) – спосіб приведення фактичної (первісної) вартості майна у відповідність до ринкових цін (див. Ринкова вартість майна) на певну дату з метою створення економічних умов оновлення майна.
Найчастіше об’єктом переоцінки стають основні засоби (див. Початкова вартість основних засобів). Організація має право не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати об’єкти основних засобів за відновлювальною вартістю (див. Відновна вартість основних засобів) шляхом індексації або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами з віднесенням різниць, що виникають на додатковий капітал організації, якщо інше не встановлено чинним законодавством.
Переоцінка основних засобів може здійснюватися шляхом індексації чи прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами. Найбільш реальним є проведення переоцінки основних засобів методом прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами. Визначити ринкову ціну майна можна, звернувшись до оцінювачів, які мають спеціальні ліцензії. При переоцінці кошти або дооцінюються (їх первісна вартість збільшується), або уцінюються (їх первісна вартість зменшується). Враховуючи викладене вище, організація має можливість:
- дооцінити або уцінити основні засоби, що раніше не переоцінювалися;
- дооцінити чи зменшити кошти, які раніше вже піддавалися переоцінці.
Якщо результаті переоцінки вартість основних засобів збільшується, то різницю слід зарахувати додатковий капітал організації. Причому, переоцінюючи основні засоби, необхідно також скоригувати і нараховану за ними суму амортизації шляхом застосування спеціального коефіцієнта, що дорівнює відношенню ринкової вартості майна до його балансової вартості.
По ТМЦ (сировина, матеріали, готова продукція, товари), на які ціна протягом звітного року знизилася або вони морально застаріли або частково втратили свою початкову якість, дозволяється знижувати ціну на кінець звітного року на дату складання річної бухгалтерської звітності за ціною можливого продажу, якщо вона нижча від первісної вартості заготівлі (придбання), з віднесенням суми уцінки на фінансові результати організації.
Різновид переоцінки майна – перерахунок у гривні вартості майна та зобов’язань (грошових знаків у касі, коштів на рахунках банку та інших кредитних установ, грошових платіжних документів, короткострокових фінансових вкладень, коштів у розрахунках з будь-якою юридичною та фізичною особою та ін.), виражених у іноземній валюті, на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності за офіційним курсом НБУ. Виникаюча курсова різниця, як правило, зараховується на рахунок прибутків та збитків.
