Перехідний банк («Bridge-Bank») — державна тимчасова банківська установа, яка уповноважена здійснювати реорганізацію або ліквідацію банків-банкрутів шляхом пошуку покупців проблемного банку або шляхом реалізації портфеля його активів.
Мета створення перехідного банку — управління збанкрутілими банками, «виграш» часу для ухвалення рішення про реорганізацію або ліквідацію банку.
Призначення перехідного банку – управління банками з метою збереження їх вартості у разі банкрутства.
Перехідний банк повинен «м’яко і безболісно» перетворити проблемний банк на «очищену» від токсичних активів та зобов’язань структуру.
При успішному продажу перехідного банку інвестору клієнти банку не страждають так, якби банк був ліквідований.
Основні функції перехідного банку:
- управління депозитами та іншими зобов’язаннями збанкрутілого банку;
- управління активами;
- пошук партнерів для реорганізації банку;
- ліквідація банків-банкрутів шляхом пошуку покупців проблемного банку або шляхом реалізації портфеля його активів.
Перехідний банк створюється самим фондом, який передає до цієї фінструктури частину або всі пасиви та активи неплатоспроможної фінустанови. Статутний фонд такого банку заповнюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Перехідний банк на етапі створення звільняється від будь-яких платежів — податків, зборів, держмита.
Термін функціонування перехідного банку – короткостроковий. Перехідний банк створюється Фондом гарантування та діє згідно зі ст. 42 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Фонд спільно з керівництвом такої фінустанови зобов’язаний протягом трьох місяців забезпечити відновлення дотримання економічних нормативів та продати його потенційному інвестору. Якщо протягом цього терміну нічого не відбувається, банк підлягає ліквідації.
Ефективними прикладами використання перехідних банків є США (1987 р.), Японія (2002 р.), Корея, Тайвань (2005 р.).
(Див. Банк, Неплатоспроможність).
