Переказний вексель (тратта) – це наказ кредитора позичальнику заплатити в обумовлений термін зазначену суму грошей третій особі чи пред’явнику векселя. Переказний вексель складається у суворій відповідності до встановленої законом форми. Його можна використовувати в торгових угодах, у тому числі міжнародних, як засіб оплати.
Кредитор, який виписує переказний вексель, називається трасантом. Позичальника, який повинен буде платити за векселем, прийнято називати трасатом. Одержувача суми, зазначеної у векселі, – ремітентом. Як ремітента може виступати як третя особа, так і сам векселедавець.
Переказний вексель створювався насамперед спрощення торгівлі. Наприклад, покупець товару міг розрахуватися з продавцем переказним векселем, платником яким виступить його банк або той, хто йому повинен у рамках торгової угоди.
Переказний вексель повинен обов’язково містити такі дані:
- найменування «вексель», включене в самий текст документа і виражене тією мовою, якою цей документ складено;
- просте та нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;
- найменування платника;
- термін платежу;
- вказівку місця, у якому має бути здійснено платіж;
- найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснено;
- дата та місце складання векселі;
- підпис векселедавця.
Відсутність хоча б одного з цих реквізитів зробить вексель недійсним (перетворить його на звичайну боргову розписку, яка не вважатиметься векселем і не підпадає під вексельне право). Водночас є низка винятків. Так, якщо не вказано термін платежу, то вексель оплачується по пред’явленні. Якщо назване місце платежу, їм буде адресу платника, і якщо місце складання – то адресу векселедавця.
Крім того, навіть у тому випадку, коли на векселі стоять підписи осіб, які не могли зобов’язатися за векселем, або підроблені, однаково інші підписи будуть вважатися дійсними. Насправді це може означати, що й співробітник підприємства підписав вексель, які мають це право, то відповідати за цим векселем повинен він особисто.
Переказний вексель повинен бути пред’явлений платнику для отримання згоди сплатити вексель. Ця процедура називається акцептом векселі.
У разі відмови від акцепту або відмови оплатити вексель надалі застосовується процедура протесту за векселем.
