Пасив (liabilities) – одна з двох частин бухгалтерського балансу, в якій відображаються власні та залучені пасиви. Пасив акумулює джерела коштів організації, що виникли внаслідок виконання нею своїх зобов’язань.
У пасиві акумулюються джерела коштів організації, що виникли внаслідок виконання нею своїх зобов’язань. Пасив передбачає можливий у майбутньому відтік активів внаслідок задоволення вимог власників та (або) кредиторів.
Пасив може бути змінено шляхом:
- виплати коштів або передачі інших активів (надання послуг);
- заміни зобов’язань одного кредитора на зобов’язання іншого;
- віднесення непогашеної кредиторської заборгованості до капіталу;
- отримання кредиту;
- збільшення капіталу внаслідок підприємницької діяльності та інвестицій власників.
Пасив показує можливе погашення організацією у майбутньому вимог її власників та кредиторів та вартість цих вимог. У бухгалтерському балансі пасив протистоїть активу. Пасив поряд з активом є однією з двох частин бухгалтерського балансу. Обидві ці частини балансу: ліва (актив) і права (пасив) завжди рівні. Пасив розкриває джерела фінансування, за рахунок яких сформовано актив балансу. Існування активу та пасиву – наслідок базового принципу бухгалтерського обліку, принципу подвійного запису.
Пасив балансу складається з трьох розділів:
- капітал та резерви (власні кошти власників організації);
- довгострокові зобов’язання (позики, кредити та інша заборгованість із терміном погашення понад 1 рік);
- короткострокові зобов’язання (поточна заборгованість перед працівниками, постачальниками та інші борги, що підлягають виплаті протягом 1 року).
Незважаючи на те, що розділу три, принципово пасив складається з двох видів джерел коштів: власних (капітал та резерви) та позикових (Довгострокові та короткострокові зобов’язання). Чим більша частка власних джерел, тим стабільніше фінансове становище організації, тим менше залежить від кредиторів. Оптимальним вважає рівне співвідношення власних та позикових коштів (див. Коефіцієнт автономії).
