Оцінка ефективності реальних інвестицій (real investment effectiveness estimate) – система принципів та показників, що визначають ефективність вибору для реалізації окремих реальних інвестиційних проектів.
Основними принципами здійснення такої оцінки у сучасній практиці є:
- Оцінка ефекту інвестицій з урахуванням показника чистого грошового потоку. При цьому в процесі оцінки (залежно від її цілей) показник чистого грошового потоку може прийматися диференційованим за окремими роками майбутньої експлуатації інвестиційного проекту або як середньорічний.
- Обов’язкове приведення до реальної вартості як обсягу капіталу, що інвестується, так і суми чистого грошового потоку. Обсяг капіталу, що інвестується, наводиться до справжньої вартості в тому випадку, якщо процес інвестування реального проекту здійснюється в кілька етапів відповідно до розробленого бізнес-плану.
- Вибір диференційованої дисконтної ставки у процесі приведення до реальної вартості суми капіталу, що інвестується, і чистого грошового потоку для різних реальних інвестиційних проектів. Окремі інвестиційні проекти відрізняються як рівнем ризику, і рівнем їх ліквідності. Тому дисконтна ставка поряд із середньоринковим рівнем відсотка має враховувати у необхідних випадках розмір «премії за ризик» та «премії за ліквідність» за конкретним реальним інвестиційним проектом.
З урахуванням викладених принципів у процесі ефективності реальних інвестицій використовуються такі основні показники:
1. Чистий наведений дохід (Net present value; NPV). Цей показник дає змогу отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто. його кінцевий ефект у абсолютній сумі. Під чистим наведеним доходом розуміється різниця між наведеними до реальної вартості (шляхом дисконтування) сумою чистого грошового потоку у період експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестованого у його реалізацію капіталу. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:
ЧПД = ЧДП - ИК
де ЧПД – Сума чистого наведеного доходу за реальним інвестиційним проектом;
ЧДП сума чистого грошового потоку (наведена до справжньої вартості) за весь період експлуатації інвестиційного проекту (до початку нових інвестицій у його реконструкцію або модернізацію). Якщо повний період експлуатації до початку нового інвестування на даний об’єкт визначити складно, його приймають у розрахунках у розмірі 5 років;
ІЧ — сума капіталу, що інвестується, в реалізацію реального проекту (при різночасності вкладень приведена до справжньої вартості).
Інвестиційний проект, яким показник чистого наведеного доходу є негативною величиною чи дорівнює нулю, може бути відкинуто, оскільки він принесе підприємству додатковий дохід вкладений капітал. Інвестиційні проекти з позитивним значенням показника чистого наведеного доходу дозволяють збільшити капітал підприємства та його ринкову вартість.
2. Індекс прибутковості інвестицій (Profitability index; PI). Він дозволяє співвіднести обсяг капіталу, що інвестується, з майбутньою сумою чистого грошового потоку за проектом. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:
де ІДИ – Індекс прибутковості інвестицій по проекту;
ЧДП сума чистого грошового потоку (наведена до справжньої вартості) за весь період експлуатації інвестиційного проекту;
ІЧ — сума капіталу, що інвестується, в реалізацію інвестиційного проекту (при різночасності вкладень приведена до справжньої вартості).
Якщо значення індексу прибутковості інвестицій менше одиниці або дорівнює їй, інвестиційний проект повинен бути відкинутий у зв’язку з тим, що він не принесе додаткового доходу підприємству. Іншими словами, до реалізації можуть бути прийняті інвестиційні проекти лише зі значенням показника індексу прибутковості інвестицій вище за одиницю.
3. Період окупності (Payback period; PP). Він є одним з найбільш поширених та зрозумілих показників оцінки ефективності реального інвестиційного проекту, оскільки дозволяє судити про те, як швидко повернуться кошти, вкладені у його реалізацію. Цей показник розраховується за такою формулою:
де ПЗ — період окупності капіталу, що інвестується, за реальним проектом (у кількості місяців або років);
ІЧ — сума капіталу, що інвестується, в реалізацію інвестиційного проекту (при різночасності вкладень приведена до справжньої вартості);
ЧДПп – Середня сума чистого грошового потоку (наведена до цієї вартості) в періоді (при короткострокових вкладеннях цей період приймається за один місяць, а при довгострокових – за один рік).
Якщо розрахунковий період окупності влаштовує інвестора, то реальний проект може бути прийнято до реалізації. Недоліком цього є те, що він не враховує ті суми чистого грошового потоку, які формуються після періоду окупності інвестицій. Так, за інвестиційними проектами з тривалим терміном експлуатації після періоду їх окупності може бути отримана набагато більша сума чистого наведеного доходу, ніж за інвестиційними проектами з коротким періодом експлуатації (при аналогічному і навіть швидшому періоді окупності).
4. Внутрішня ставка доходності (Internal rate of return; IRR). Цей показник розглядається як один із найважливіших у системі оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Він характеризує рівень прибутковості конкретного інвестиційного проекту, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість чистого грошового потоку від інвестицій приводиться до реальної вартості коштів, що інвестуються. Внутрішню норму доходності можна охарактеризувати як дисконтну ставку, коли він чистий наведений дохід у процесі дисконтування буде приведено до нуля. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:
де ВСД — внутрішня ставка доходності за реальним інвестиційним проектом (виражена десятковим дробом);
ЧДП – Сума чистого грошового потоку, приведеного до справжньої вартості;
ІЧ – Сума інвестованого капіталу в реалізацію інвестиційного проекту (при різночасності вкладень приведена до справжньої вартості);
n – Число періодів дисконтування.
Значення показника ВСД можна визначити за спеціальними таблицями для фінансових обчислень.
Показник внутрішньої ставки прибутковості найбільш прийнятний для порівняльної оцінки не тільки в рамках аналізованих інвестиційних проектів, а й у ширшому діапазоні, наприклад, у порівняннях з рівнем рентабельності активів, рівнем рентабельності власного капіталу, рівнем доходів з альтернативного інвестування (якщо внутрішня ставка прибутковості перевищує ринкову ставку відсотки, інвестиційний проект вважається ефективним). На підприємстві може бути встановлений як норматив показник «граничної внутрішньої ставки прибутковості» та інвестиційні проекти з нижчим його значенням будуть автоматично відхилятися як такі, що не відповідають вимогам ефективності реального інвестування.
