Оцінка ефективності діяльності підприємства

Ефективність виробництва є комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва та робочої сили за певний період. Ефективність виробництва може бути виражена в абсолютних показниках у вигляді розрахунку економічного ефекту що відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати діяльності підприємства. Залежно від специфіки підприємства до таких показників відносяться:

• обсяг товарної продукції;
• обсяг чистої продукції;
• обсяг реалізованої продукції;
• обсяг отриманої прибутку;
• економія окремих видів ресурсів;
• рівень зниження собівартості продукції;
• інші показники.

Виділяють різні підходи та концепції у визначенні поняття «ефективність», зокрема:

• ефективність у вигляді відносної величини (цільова або ресурсна), яка включає всі види рентабельності;
• ефективність, що обчислюється за абсолютними показниками (прибутковий метод), де використовуються розрахункова точка беззбитковості проекту, методи дисконтованих грошових потоків, капіталізації доходів, терміну окупності;
• ефективність, що визначається прибутковими методами, однак розраховується як відносний показник – метод індексу прибутковості (прибутковості) та рентабельності проекту, метод внутрішньої норми прибутковості (Внутрішня норма прибутковості, рентабельності, окупності інвестицій);
• ефективність як індивідуального набору фінансових та нефінансових характеристик компанії (збалансована система показників – Balanced Scorecard – це система стратегічного управління, заснована на аналізі ефективності компанії за певним набором ретельно підібраних показників, що відображають фінансові, інвестиційні, маркетингові та інші сфери діяльності підприємства).

Важливим показником, що також характеризує діяльність підприємства, є так званий соціальний ефект, який може бути виражений у наступному:

• скорочення тривалості робочого року;
• збільшення кількості робочих місць;
• поліпшення умов праці та побуту тощо.

За спрямованістю розрізняють ефект локальний та економічний (загальноекономічний). Локальний ефект відбивається безпосередньо на діяльності конкретного підприємства, а народногосподарський – на економіці країни загалом. Крім того, у практиці господарювання розрізняють ефект одноразовий та мультиплікаційний.

Одноразовий ефект – одноразовий, тобто. не повторюється.
Мультиплікаційний ефект – повторюваний. Існує кілька видів повторюваного ефекту:

• дифузійний, який може бути отриманий не тільки на одному конкретному підприємстві, а й на інших;
• резонансний, тобто. такий, що досягається одному підприємстві, а впливає діяльність інших підприємств;
• стартового вибуху – що зумовлює ймовірність виникнення в перспективі ланцюгової реакції;
• супроводжуючих можливостей, що виникає одночасно з виникненням інших (неосновних) результатів;
• акселерації – що означає як отримання позитивного результату, а й прискорення темпів його поширення.

Слід зазначити, що розбіжності перелічених видів мультиплікаційного ефекту є умовними. Діалектичний взаємозв’язок всіх ефектів у тому, що вони формують єдиний інтегральний ефект.

Чинники, що впливають на ефективне функціонування підприємства:

1. Чинники ресурсного забезпечення виробництва. До них відносяться виробничі фактори (будівлі, споруди, обладнання, інструменти, земля, сировина та матеріали, паливо, робоча сила, інформація тощо), тобто все те, без чого немислимо виробництво продукції та надання послуг у кількості та якості , необхідний ринок.
2. Чинники, що забезпечують бажаний рівень економічного та технічного розвитку підприємства (НТП, організація праці та виробництва, підвищення кваліфікації, інновації і інвестиції і т.д.).
3. Чинники, що забезпечують комерційну ефективність виробничо-господарську діяльність підприємства (уміння вести високоефективну комерційну та постачальницьку діяльність).

Вимірювання ефективності

Ефект вимірюється як і абсолютному, і у відносному вираженні з прийняття конкретних господарських решений. Абсолютний ефект характеризує загальну величину ефекту, який може отримати від своєї діяльності за певний період. Порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання та вибору кращого з них. Рівень такого ефекту відображає економічні та соціальні переваги обраного варіанта реалізації господарського рішення, порівняно з іншими можливими варіантами. Абсолютний та порівняльний (відносний) ефекти взаємопов’язані та доповнюють один одного. Вимірювання ефективності пов’язане з визначенням її критерію та системи показників.

Критерій – це головна ознака, яку використовують для кількісного аналізу оцінки рівня ефективності певного управлінського рішення. У практиці господарювання залежно від специфіки підприємства використовують різні критерії. Загальноекономічним (народногосподарським) критерієм, який може бути використаний для оцінки ефективності, є ефективність виробництва, виражена у підвищенні продуктивності праці. При формуванні системи показників ефективності підприємства використовують такі принципи:

• забезпечення зв’язку між обраними критеріями та системою конкретних показників ефективності підприємства;
• відображення ефективності використання всіх наявних на підприємстві видів ресурсів;
• можливість використання обраних показників ефективності всіх рівнях управління;
• використання обраних показників стимулювання всіх видів діяльності підприємства.

Відповідно до зазначених принципів у практиці господарювання використовують кілька груп показників оцінки ефективності:

• узагальнюючі (загальні);
• використання праці;
• використання основних та оборотних виробничих фондів;
• використання коштів.

На підприємствах соціальна ефективність визначається двох рівнях: локальному і загальнодержавному, тобто. на мікро- та макрорівні.

Ефективність діяльності підприємства підвищується за рахунок удосконалення системи організації праці, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення структури підприємства, системи мотивації на підприємстві та інших заходів.