Ощадний депозит — кошти, розміщені фізичними особами у банках та інших кредитних організаціях з метою зберігання та отримання доходу.
У зарубіжній практиці до ощадних відносять депозити, які є накопичення чи вкладення грошових заощаджень населення, і навіть некомерційних організацій та ділових фірм. При цьому до ощадних вкладів не належать грошові суми, поміщені на рахунки, призначені для здійснення платежів. Американські банки за ощадними депозитами пропонують вкладникам найнижчий відсоток, але ці вклади можуть мати будь-який номінал і бути вилучені в будь-який час.
У вітчизняній практиці до ощадних депозитів відносять як термінові вклади населення, і рахунки громадян до запитання.
Традиційно банківські операції з ощадних депозитів здійснювали ощадні каси, та був — Ощадний банк, і з початку 90-х — і комерційних банків. Право залучення у вклади коштів фізичних осіб надається банкам, з дати реєстрації яких минуло не менше двох років та виконує інші умови, встановлені центральним банком.
Взаємини банку з клієнтами регулюються договором у письмовій формі, яка вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчено ощадною книжкою, ощадним сертифікатом чи іншим документом, що відповідає встановленим вимогам.
Існують різні види ощадних депозитів: термінові, термінові з додатковими внесками, цільові, поточні, виграшні, з попереднім повідомленням про вилучення коштів, з фіксованою та «плаваючою» процентною ставкою, з наданням різних пільг тощо.
