Оригінатор (Originator) – юридична особа (як правило, банк), яка здійснює переуступку прав вимоги при проведенні угоди з сек’юритизації активів, кредитор за борговими зобов’язаннями. Права, що випливають із виданих оригінатором кредитів, належать оригінатору до моменту їх передачі спеціально створеному оригінатором або іншою особою фінансовому посереднику — підприємству особливого призначення (Special Purpose Vehicle — SPV), основною метою діяльності якого є проведення угоди щодо сек’юритизації активів.
Сек’юритизація в широкому сенсі є структурованою угодою, яка перетворює потоки майбутніх платежів в цінні папери, що звертаються на ринку. У вузькому значенні – це випуск цінних паперів, забезпечених грошовими потоками від певних активів.
Потоки платежів для сек’юритизації мають бути:
- відокремленими від ініціатора сек’юрітизації;
- прогнозованими за термінами та обсягами;
- більш менш регулярними;
- однорідними, якщо таких потоків багато.
Виходячи з цих вимог, можна сказати, що кредитний портфель банку – ідеальний актив для сек’юритизації.
При класичній сек’юритизації первинний кредитор (оригінатор) формує пул кредитів, однорідних за деякими ознаками, і поступається (продає) його спеціально створеній юридичній особі (SPV), яка фінансує покупку за допомогою емісії цінних паперів, забезпечених майбутніми платежами за кредитами. Таким чином, оригінатор одержує капітал, залучений від інвесторів на фондовому ринку. У угоді сек’юритизації також бере участь обслуговуючий агент (servicer), який приймає платежі від боржників, веде роботу з тими, у яких виникла заборгованість за кредитом, а також звертає стягнення на заставу за забезпеченими кредитами. За цю роботу servicer одержує від SPV комісію. У ролі сервісного агента може і сам оригінатор.
SPV зазвичай створюється як безприбуткова організація, проте, якщо у його роботи прибуток утворюється, вона передається оригінатору за заздалегідь визначеною схемою. У угодах сек’юритизація SPV юридично не залежить від оригінатора, і не несе відповідальності перед його кредиторами, що забезпечує незалежність виплат за цінними паперами від фінансового стану оригінатора. Це може сприяти отриманню випуском цінних паперів рейтингу вище рейтингу оригінатора, а іноді навіть вище рейтингу країни.
