Оперативний облік (administrative accounting) — один із трьох видів господарського обліку (разом з бухгалтерським та статистичним), пов’язаний з відображенням окремих сторін діяльності суб’єктів господарювання та їх сукупностей для потреб оперативного управління. Оперативний облік – система поточного спостереження, контролю за окремими господарськими операціями та управління ними в ході їх здійснення. Оперативний облік обмежується рамками підприємства та ведеться на місцях здійснення господарських операцій.
У зарубіжній літературі оперативний облік зазвичай сприймається як із розділів управлінського обліку, відповідний функції аналізу операцій (на противагу обліку витрат і центрам відповідальності).
Оперативний облік застосовується з метою поточного управління як система спостереження та контролю над окремими фактами господарського життя організації, що вимірюються як за вартісною оцінкою, так і в натуральних величинах. Оперативний облік використовується для повсякденного поточного керівництва та управління підприємством та дає інформацію про окремі факти господарської діяльності.
Оперативний облік ґрунтується на первинних документах: нарядах, табелях, накладних, дорожніх листах тощо. Дані оперативного обліку використовують для щоденного контролю та керівництва господарськими процесами безпосередньо під час їх скоєння.
На відміну з інших видів господарського обліку, оперативний облік немає чітко вираженого понятійного апарату, предмета і метода. Оперативний облік був поширений за умов адміністративно-командної системи та нерідко регламентувався органами загальнодержавного та галузевого управління, виступаючи засобом реалізації командного керівництва економікою.
У сучасних умовах формування ринкових відносин та переходу до ринкової економіки оперативний облік втратив своє колишнє значення і зберігається як проміжне джерело оперативної інформації до її подальшого узагальнення для статистичного та рідше — бухгалтерського обліку. При цьому на рівні суб’єктів господарювання оперативний облік ведеться головним чином технологічними службами і спрямований на інформаційне забезпечення потреб оперативного управління технологічними процесами.
p align=”justify”> Особливе місце в оперативному обліку займають техніко-економічні показники, що характеризують використання виробничих потужностей, технологічного обладнання, окремих видів господарських засобів.
На регіональному, галузевому та загальнодержавному рівнях оперативний облік представлений узагальненими даними щодо обмеженого кола показників, сформованими із звітності господарюючих суб’єктів, а також оперативною інформацією щодо окремих секторів та сегментів внутрішнього та міжнародного ринків.
Останнім часом все більшого розвитку отримує оперативний облік угод купівлі-продажу, попиту та пропозиції, цін та валютних курсів, ринкової та ділової кон’юнктури на товарних та фондових біржах, біржах праці. У системі фінансових та податкових органів оперативний облік широко використовується для оперативного відображення виконання бюджетів, надходження податків та інших обов’язкових платежів, обліку платників податків, виконання контрольних заходів тощо.
Оперативний облік – більш швидкий і детальний у порівнянні з бухгалтерським облік виробництва, закупівель, продажів, грошових, кредитних, розрахункових операцій, що проводиться компаніями, банками на додаток до бухгалтерського обліку та з метою його забезпечення вхідною інформацією. Такий облік ведеться у виробничих та торгових підрозділах компанії самостійно працівниками цих служб.
Метою оперативного обліку є швидкий щоденний збір господарської інформації, який уточнює дані бухгалтерського обліку про собівартість і випуск продукції, витраті фонду заробітної плати, рентабельності та інших показників ділового циклу. За допомогою оперативного обліку здійснюється своєчасне узагальнення числових даних у документах первинного бухгалтерського обліку та дотримується принцип ажура. Висока оперативність цього виду обліку забезпечується з допомогою стислості і швидкості, оскільки оперативний облік передбачає обов’язковості документування операцій.
Метод оперативного обліку полягає у безпосередньому спостереженні господарських операцій, причому також і тих, які неможливо безпосередньо відобразити у бухгалтерському обліку, таких як: явка працівників, навантаження на виробничі потужності, простої, режим технологічного процесу, характер шлюбу. Специфіка цього методу пояснює той факт, що в оперативно-технічному обліку найчастіше застосовуються натуральні та трудові вимірники.
