Обов’язкове страхування

Обов’язкове страхування — форма страхування, коли страхові відносини між страховиком і страхувальником виникають з закону. Для обов’язкових видів держава законодавчо чи нормативними актами встановлює правила страхування, страхові суми та тарифи, об’єкти страхування, визначає коло страхувальників, застрахованих та вигодонабувачів.

Види обов’язкового страхування

Відповідно до статті 7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

  1. медичне страхування;
  2. особисте страхування медичних та фармацевтичних працівників (крім тих, що працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) у разі інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;
  3. особисте страхування працівників відомчої (крім тих, що працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд);
  4. страхування спортсменів найвищих категорій;
  5. страхування життя та здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
  6. особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
  7. авіаційне страхування цивільної авіації;
  8. страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
  9. страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів;
  10. страхування засобів водного транспорту;
  11. страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерні збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок ядерного інциденту;
  12. страхування працівників (крім тих, що працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
  13. страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
  14. страхування цивільної відповідальності інвестора, у тому числі за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;
  15. страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»;
  16. страхування фінансової відповідальності, життя та здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, визначених ним для вирішення питання участі держави у капіталізації банку;
  17. страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту та газ»;
  18. страхування медичних та інших працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, що працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
  19. страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яка може бути заподіяна здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу при транскордонному перевезенні та утилізації (видаленні) небезпечних відходів;
  20. страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності;
  21. страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;
  22. страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), що є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
  23. страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
  24. страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;
  25. страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може завдати шкоди третім особам, згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
  26. страхування відповідальності власників собак (згідно з переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
  27. страхування цивільної відповідальності громадян України, які мають у власності або іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання або використання цієї зброї;
  28. страхування тварин (крім використовуваних з метою сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного вибою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановлених Кабінетом Міністрів України;
  29. страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю або здоров’ю туриста або його майну;
  30. страхування відповідальності морського судновласника;
  31. страхування ліній електропередач та перетворювального обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
  32. страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
  33. страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження чи псування;
  34. страхування майна, переданого у концесію;
  35. страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна навколишньому середовищу або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів;
  36. страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок проведення вибухових робіт;
  37. страхування майнових ризиків користувача надр при дослідно-промисловому та промисловому видобутку та використанні газу (метану) вугільних родовищ;
  38. страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
  39. страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;
  40. страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів чи методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.

Залишити коментар:

Site Footer