Норматив оборотних коштів – Мінімально необхідна сума коштів, що забезпечують безперебійну господарську діяльність організації, підприємства.
Норматив оборотних засобів організації встановлюється для основної діяльності, капітального ремонту, здійснюваного власними силами, житлово-комунального господарства, підсобних, допоміжних та інших господарств, що не перебувають на самостійному балансі.
Норматив оборотних засобів визначається шляхом підсумовування твору одноденної витрати матеріальних цінностей, випуску продукції на норму запасу днями за відповідними видами оборотних коштів. Одноденна витрата матеріальних цінностей або випуск продукції на підприємствах з рівномірно наростаючим протягом року обсягом виробництва обчислюється за даними кошторису витрат IV кв. запланованого року, оскільки обсяг витрат за виробництво, зазвичай, у цьому кварталі найбільший.
На підприємствах із сезонним характером виробництва одноденна витрата розраховується за кошторисом витрат кварталу з мінімальним обсягом виробництва, оскільки потреба в оборотних коштах понад мінімум покривається позиковими коштами. Він визначається шляхом розподілу суми за відповідною статтею квартального кошторису витрат на 90 (днів).
Загальний норматив оборотних засобів складається із суми приватних нормативів:
- нормативи виробничих запасів;
- нормативи незавершеного виробництва;
- нормативи готової продукції;
- нормативи майбутніх витрат.
Норматив оборотних засобів може бути розрахований за допомогою трьох основних методів:
- Метод прямого рахунку передбачає обґрунтований розрахунок запасів по кожному елементу обігових коштів з урахуванням усіх змін на рівні організаційно-технічного розвитку підприємства. Цей метод дуже трудомісткий, але дозволяє найбільш точно розрахувати потреба підприємства в оборотних засобах.
- Аналітичний метод застосовується у разі, як у планованому періоді не передбачено істотних змін у умовах роботи підприємства проти попереднім. І тут розрахунок нормативу оборотних засобів здійснюється укрупнено, з урахуванням співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних засобів у попередньому періоді.
- При коефіцієнтному методі новий норматив визначається з урахуванням нормативу попереднього періоду шляхом внесення змін до нього з урахуванням:
- умов виробництва;
- постачання;
- реалізації продукції;
- розрахунків.
