Норма страхового забезпечення – встановлений законодавством конкретний розмір страхової суми, що застосовується у обов’язковому страхуванні майна.
Норма страхового забезпечення — розмір страхової суми, що твердо встановлюється на об’єкт страхування або одиницю його виміру, а також страхового відшкодування, що виплачується при загибелі застрахованого майна. Ці норми притаманні обов’язковому страхуванню, вони можуть бути єдиними для країни чи регіону (району, області).
Страхувальник немає права змінювати розмір забезпечення, передбачений страховим законодательством. Цим норма страхового забезпечення відрізняється від граничної страхової суми, що використовується в добровільному страхуванні, що визначає максимальну величину, в яку може бути застраховане майно. Вибір її чи меншої страхової суми – право страхувальника.
Норма страхового забезпечення може встановлюватися як у абсолютному вираженні (у грошовому обчисленні), і у відносному (у відсотках вартості майна).
