Надлишкове покриття (overcollaterization) — надмірне покриття, що виникає, коли вартість сек’юритизованих активів перевищує номінальну вартість емітованих цінних паперів. Ступінь надмірності визначається можливими втратами вартості активів та розміром транзакційних витрат у разі їх реалізації.
Надмірне покриття (оверколатеризація) передбачає продаж спеціальної юридичної особи (Special Purpose Vehicle, SPV) – спеціально створеної компанії, єдиним призначенням якої є емісія цінних паперів, забезпечених придбаними у оригінатора активами – фінансових активів, вартість яких перевищує необхідний обсяг для погашення цінних паперів SPV. Іншими словами, вартість поступлених вимог на кілька (зазвичай на 5-10) відсотків вища за розміри виплат, обіцяних інвесторам у забезпечені активами цінні папери.
Необхідна частка надлишкового покриття визначається спільно рейтинговим агентством та андеррайтером залежно від виду та якості сек’юритизованих активів та якісних характеристик учасників угоди (оригінатора, сервісера, країни, де розміщуються та звертаються забезпечені цінні папери).
Надлишок коштів, що залишається після виплати всіх винагород та купонних платежів власникам цінних паперів, повертається ініціатору угоди сек’юритизації. Якщо за час обігу забезпечених активами паперів спецюрособи не відбувається масових дефолтів, залишки активів продаються або повертаються оригінатору. Що стосується дефолтів перші 5-10 % втрат (залежно від величини надлишкового покриття) покриваються з допомогою надлишкового забезпечення.
Можна виділити такі переваги надлишкового покриття:
- гарантоване покриття втрат у межах надлишку покриття;
- простота розуміння з позицій інвесторів у забезпечені активами цінних паперів;
- повернення оригінатору надлишку коштів, не використаних покриття втрат.
До недоліків цього способу кредитної підтримки можна віднести:
- неповне покриття ризику ліквідності та кредитного ризику;
- високі витрати на залучення капіталу, оскільки оригінатор за продані активи одержує менший обсяг фінансування;
- орієнтованість на консервативного інвестора, готового отримувати низький відсоток за високонадійними активами.
