Надбавки до цін – Додаткова плата до оптових, роздрібних та закупівельних цін, вироблена споживачем продукції (товарів) понад передбачену прейскурантом основної ціни.
Надбавки до цін покликані економічно стимулювати технічний прогрес і поліпшення якості виробленої продукції (товарів), сільськогосподарських продуктів, що заготовлюються, і промислової сировини. Такі надбавки використовувалися для відшкодування економічно обґрунтованих додаткових витрат поліпшення якості продукції колишньому СРСР. Типові надбавки:
- до оптових цін за поліпшення експлуатаційних та споживчих властивостей продукції порівняно з показниками стандартів чи технічних умов;
- за виробництво продукції на вимогу замовника в особливому, зокрема експортному, тропічному виконанні;
- за підбір партії хоч і стандартної продукції, але з переважанням у ній певних сортів чи специфікацій товару тощо.
Надбавки до цін у колишньому СРСР регламентувалися прейскурантами.
У ринковій економіці надбавки (знижки) до цін широко застосовуються фірмами та окремими підприємцями на різних стадіях комерційної діяльності. При оптових двосторонніх угодах у договорах та контрактах широко практикуються відступи від прейскурантних цін постачальника у той чи інший бік.
Прейскурантна ціна по суті є суто номінальною та коригується різними надбавками (знижками) до ціни, що не передбачені прейскурантами або іншими нормативними документами. Ці корективи вносяться під впливом кон’юнктури ринку, залежно від розміру партії товару, умов платежу, прагнення до розширення збуту на певних ринках або серед певного кола покупців, термінів замовлення та постачання товару, зустрічних пільг, що надаються продавцем та покупцем один одному, та інших факторів ринку (див. Боніфікація, Рефакція, Знижки).
Обчислення надбавки до цін проводиться або у розмірі грошової суми на одиницю продукції, або у відсотках до встановлених цін.
