Чим ефективніше працює кожен співробітник, тим вищий успіх компанії. Це твердження є актуальним для всіх організацій, незалежно від виду, напряму, сфери діяльності. Менеджмент організації зобов’язаний заздалегідь підготувати сприятливі персоналу умови праці, продумати і запровадити дієву систему мотивації.
Мотивація персоналу – одне із способів підвищення продуктивність праці. Мотивація праці персоналу є ключовим напрямом кадрової політики будь-якого підприємства. Мотивація персоналу включає сукупність стимулів, які визначають поведінку конкретного співробітника компанії.
Отже, мотивація персоналу — це певний набір дій із боку керівництва підприємства, спрямований поліпшення працездатності працівників компанії, і навіть способи залучення кваліфікованих фахівців та його утримання.
Зміст
Мета проведення заходів щодо мотивації персоналу
Мотивацію проводять для того, щоб поєднати інтереси підприємства та співробітників. Тобто компанії потрібна якісно виконана робота, а персоналу потрібна гідна заробітна плата. Але це єдина мета, яку переслідує стимулювання працівників.
Мотивуючи співробітників, керівники прагнуть:
- утримати постійний штат;
- мінімізувати кількість звільнених (усунути «плинність кадрів»);
- позначити цілі та орієнтувати персонал на досягнення результатів у задані терміни;
- виявити та заслужено нагородити найкращих співробітників;
- зацікавити та залучити цінні кадри («відбити» у конкурентів);
- здійснювати контроль за виплатами заробітної плати.
Типовими проблемами в організаціях, пов’язаних із низькою мотивацією персоналу є:
- висока плинність кадрів;
- висока конфліктність;
- низький рівень виконавської дисципліни;
- неякісна праця (шлюб);
- нераціональність мотивів поведінки виконавців;
- слабкий зв’язок результатів праці виконавців та заохочення;
- недбале ставлення до праці;
- відсутність умов самореалізації потенціалів співробітників;
- низька ефективність впливу керівників на підлеглих;
- низький рівень міжособистісних комунікацій;
- збої у виробничому процесі;
- проблеми при створенні узгодженої команди;
- слабка перспектива кар’єрного зростання, що відбивається на робочому тонусі
- співробітників;
- протиріччя у відносинах між підприємцем та працівником;
- незадоволеність роботою співробітників;
- низький професійний рівень персоналу;
- безініціативність співробітників;
- діяльність керівництва негативно оцінюється персоналом;
- незадовільний морально-психологічний клімат та багато інших.
Функції системи мотивації персоналу
До функцій системи мотивації персоналу можна віднести такі заходи щодо:
- стимулювання підвищення кваліфікації персоналу;
- проведення «природного відбору» найбільш працьовитих та здібних співробітників підприємства;
- стимулювання співробітників фірми діяти насамперед на користь компанії;
- стимулювання працівників підприємства працювати з максимальною віддачею та ефективністю;
- встановленню високого рівня виконавчої дисципліни;
- створення та підтримку системи зворотного зв’язку між усіма підрозділами фірми.
Базові засади системи мотивації персоналу
Загальна система мотивації персоналу будується на кількох базових принципах:
- Доступність . Цей принцип допомагає вибирати прозорі, зрозумілі кожному співробітнику способи мотивації та стимулювання. Різні підходи до мотивації мають бути обґрунтовані з урахуванням стажу, посади, обсягів роботи та інших аспектів.
- Поступовість . Це означає, що одразу винагороджувати працівників преміями у великих розмірах недоцільно. У співробітників постійно формується новий поріг очікувань, тому щоб зберегти зацікавленість на наступному етапі мотивації премії доведеться підвищувати, що призведе до зайвих витрат компанії.
- Відчутність . Цей принцип має на увазі, що винагорода в будь-якому вигляді має бути значущою і безпосередньо залежати від посади, привілеїв та досягнень співробітника. Для мотивації важливо знайти золоту середину, врахувати поступовість і відчутність підвищення винагороди.
- Своєчасність . Принцип своєчасності свідчить про важливість тимчасового чинника. Краще відразу відзначити заслугу персоналу у будь-який спосіб, затягувати момент не рекомендується. Працівник повинен відчувати значущість постійно, тому частина компаній перейшла на щотижневу оплату праці.
- Комплексність . Такий принцип передбачає застосування різноманітних теорій мотивації та підходу, який чергує чи поєднує кілька видів матеріальних і нематеріальних винагород.
В ідеалі система мотивації співробітників має бути:
- об’єктивної – ґрунтуватися на реальній оцінці результатів праці;
- адекватною – порівнюватися з досвідом, кваліфікацією, трудовим внеском співробітника у розвиток підприємства;
- передбачуваною – діяти за прозорою схемою, зрозумілою кожному члену команди;
- справедливою – поширюватися на штат однаковою мірою, не порушувати прав окремих працівників, виключати конфліктні ситуації;
- своєчасною – слідувати відразу за досягненням передбаченого результату;
- цінною – мати значення для працівників.
Етапи щодо впровадження системи мотивації персоналу в компанії
Основні етапи щодо впровадження системи мотивації персоналу у компанії полягають у виконанні наступних заходів:
- Постановка цілей та завдань, визначення чіткої місії організації.
- Організація робочої групи.
- Робота над планом щодо впровадження системи стимулювання персоналу.
- Затвердження плану щодо впровадження системи мотивації персоналу.
- Розробка програм винагороди за досягнення поставленої мети.
- Створення наведених вище систем мотивації персоналу.
- Підготовка документації.
- Впровадження мотиваційних заходів та необхідне коригування.
- Аналіз роботи підлеглих підприємства.
Форми мотивації персоналу
До форм мотивації персоналу належать:
- Заробітня плата.
- Система пільг усередині підприємства: преміювання, доплати за стаж, оплата проїзду до роботи та назад, страхування здоров’я тощо.
- Моральне заохочення підлеглих.
- Підвищення кваліфікаційного рівня робітників та просування службовими сходами.
- Розвиток довірчих взаємин між колегами, усунення психологічних та адміністративних бар’єрів.
Методи стимулювання персоналу
Методи стимулювання персоналу можуть бути найрізноманітнішими і залежить від опрацьованості системи стимулювання для підприємства, загальної системи управління та особливостей діяльності самого підприємства. Класифікація методів мотивації може бути здійснена на організаційно-розпорядчі, економічні та соціально-психологічні є однією з найпоширеніших. Ця класифікація заснована, на мотиваційної орієнтації методів управління. Залежно від орієнтації вплив на ті чи інші потреби методи управління поділяються на:
- Економічні методи управління обумовлені економічними стимулами. Вони передбачають матеріальну мотивацію, тобто орієнтацію виконання певних показників чи завдань, і здійснення після виконання економічної винагороди за результати роботи. Використання економічних методів пов’язане з формуванням плану роботи, контролем за його здійсненням, а також економічним стимулюванням праці, тобто з раціональною системою оплати праці, що передбачає заохочення за певну кількість та якість праці, та застосування санкцій за невідповідну його кількість та недостатню якість.
- Організаційно-адміністративні методи, Засновані на директивних вказівках. Ці методи базуються на владній мотивації, заснованій на підпорядкуванні закону, правопорядку, старшому за посадою і т.п., що спирається на можливість примусу. Вони охоплюють організаційне планування, організаційне нормування, інструктаж, розпорядництво, контроль. У управлінні владна мотивація грає дуже істотну роль: вона передбачає як безумовне дотримання законів і нормативних актів, прийнятих державному рівні, а й чітке визначення правий і обов’язків керівників і підлеглих, у яких виконання розпорядження керівництва обов’язково підлеглих. Владна мотивація створює необхідні умови для організації та взаємодії,
- Соціально-психологічні методи , що застосовуються з метою підвищення соціальної активності працівників. За допомогою цих методів впливають переважно на свідомість працівників, на соціальні, естетичні, релігійні та інші інтереси людей та здійснюють соціальне стимулювання трудової діяльності. Дана група методів включає різноманітний арсенал способів і прийомів, розроблених соціологією, психологією та іншими науками, що вивчають людину. До цих методів належать анкетування, тестування, опитування, інтерв’ю тощо.
У практиці управління, зазвичай, одночасно застосовують різні методи та його комбінації. Для управління мотивацією необхідно використовувати під управлінням підприємством всі групи методів. Так, використання лише владних та матеріальних мотивацій не дозволяє мобілізувати творчу активність персоналу на досягнення цілей організації. Для досягнення максимальної ефективності потрібне застосування духовної мотивації.
Види мотивації персоналу
На практиці виділяють два основні види мотивації персоналу:
- Матеріальна мотивація персоналу;
- Нематеріальна мотивація персоналу.
Нематеріальна мотивація персоналу, у свою чергу, поділяється також на два види:
- Соціальна мотивація персоналу;
- Психологічна мотивація персоналу.
Матеріальна мотивація персоналу
Як правило, матеріальна мотивація персоналу найчастіше використовується в компаніях.
Складові матеріальної мотивації персоналу
До складових матеріальної мотивації персоналу належать:
- Показники результативності, що вимірюються для кожної з посад і мети, до досягнення яких необхідно мотивувати співробітника.
- Визначення, яка робота буде вважатися «еталонною» (відмінною), та встановлені планові значення за кожним показником результативності, щоб було з чим порівнювати фактичний результат.
- Встановлення оптимального співвідношення постійної та преміальних частин заробітної плати.
- Прив’язка якості та термінів виконання робіт працівника до системи мотивації.
Види матеріальної мотивації персоналу
Під матеріальною мотивацією співробітників мається на увазі:
- грошова мотивація персоналу;
- негрошова мотивація персоналу;
- система штрафів.
Грошова мотивація персоналу
До грошової мотивації належать:
- заробітна плата, у тому числі її підвищення;
- відсотки від продажу (найпоширеніший підхід);
- бонуси, премії, надбавки;
- страховки, соціальні пакети;
- винагороду переможця конкурсу для персоналу.
Негрошова мотивація персоналу
До негрошової мотивації належать:
- можливість пройти навчання за рахунок компанії;
- можливість отримувати від компанії путівки для співробітників та членів його сім’ї;
- можливість з’їздити до закордонного відрядження за рахунок компанії;
- можливість безкоштовного отримання квитків до театру, цирку та інших культурних заходів;
- можливість користуватися послугами партнерів компанії з великими знижками або взагалі безкоштовно.
Система штрафів
До штрафів можна віднести:
- стягнення грошей з працівника компанії за невиконання нормативів та стандартів;
- стягнення грошей із співробітника за його погану роботу;
- додатковий робочий годинник за погану або невиконану вчасно роботу.
Нематеріальна мотивація персоналу
Види нематеріальної мотивації персоналу можуть бути:
- Підвищення по службі. Як у горизонтальних, так і у вертикальних кар’єрних сходах. Працівник намагається працювати краще за інших, щоб отримати бажане просування за посадою.
- Участь у нарадах із керівництвом.
- Мотиваційні наради.
- Гарна атмосфера у колективі. Дружна згуртована команда є додатковою мотивацією для ефективної продуктивності праці.
- Працевлаштування та повний соцпакет, згідно з чинним законодавством, є значним аспектом у пошуку роботи, а при її отриманні – гарною мотивацією.
- Культурні та спортивні заходи всередині компанії. Як правило, спільне проведення всього колективу сприяє згуртуванню і гарному робочому мікроклімату, а також дає прекрасну можливість для якісного відпочинку та розслаблення.
- Конкурси та змагання.
- Престиж підприємства. Робота в компанії, назва якої у всіх на слуху, також стане стимулом для продуктивної співпраці.
- Громадське визнання досягнень співробітника.
- Поздоровлення зі значними датами для співробітника.
- Оцінки колег.
- Допомога у сімейних справах.
Нематеріальні методи мотивації можна розділити на індивідуальні і колективні.
- Індивідуальні способи мотивації:
- розширення повноважень працівника, щоб він зміг відчути перспективність кар’єрного зростання;
- визнання професійних заслуг людини;
- індивідуальний графік роботи (наприклад, для співробітниці, яка має малолітніх дітей);
- постійне вкладення коштів у людину за рахунок її навчання, що дає можливість професійного зростання;
- Поліпшення для конкретного співробітника умов праці з метою підвищення цінності діяльності компанії для самого працівника.
- Колективні способи мотивації:
- спільне святкування певних дат та подій, що допомагає колективу відчути себе сім’єю;
- спільність ідеї. Мета компанії має бути зрозуміла персоналу. Кожен співробітник зобов’язаний усвідомлювати внесок, що він робить досягнення загальної завдання фірми;
- спільні тренінги, що призводять до тісної взаємодії всередині колективу;
- доступність інформації щодо ведення бізнес-діяльності компанії. Людина має відчувати причетність до роботи підприємства;
- громадське визнання заслуг співробітника перед колективом, висловлення подяки;
- прозора форма управління персоналом та взаємодії з працівниками.
Результати від проведення заходів щодо мотивації працівників підприємства
Якщо керівництво компанії правильно проводитиме заходи щодо стимулювання своїх співробітників, то підприємство може отримати наступний позитивний результат, а саме:
- Підвищується якість та продуктивність праці.
- Працівники починають відповідальніше підходити до виконання своїх службових обов’язків.
- У працівників з’являється командний дух.
- Виробничі показники покращуються.
- Зменшується «плинність» кадрів.
- Компанія починає швидко розвиватись і т.д.
