Міжнародний лізинг (international leasing) – надання лізингодавцем матеріальних цінностей іноземному лізингоодержувачу в найм на різні терміни. Одна із форм міжнародного кредиту. Міжнародний лізинг застосовується стимулювання експорту товарів.
Принаймні інтернаціоналізації господарських зв’язків збільшуються обсяг, сфери використання та вдосконалюється техніка операцій міжнародного лізингу.
Як лізингодавців виступають здебільшого не банки, а спеціалізовані лізингові компанії, створені банками разом з іншими комерційними структурами. Сформувалися багатонаціональні лізингові компанії типу Orion leasing holding (Оріон лізинг-холдинг), створеної банками США, країн Західної Європи, Японії.
Міжнародний лізинг, зазвичай, здійснюється з допомогою банківського кредиту. Розрізняють: короткострокову (рентінг – англ. renting) та середньострокову – до 3-х років (хайрінг – англ. hiring) оренду стандартного обладнання, автомобілів, тракторів, вагонів тощо; середньо- та довгостроковий лізинг.
Своєрідність міжнародного лізингу в порівнянні зі звичайною орендою полягає в наступному:
- лізингоодержувач однієї країни вибирає об’єкт угоди, а лізингодавець іншої країни набуває матеріальних цінностей за власний рахунок;
- термін міжнародного лізингу менший за термін фізичного зносу обладнання;
- після закінчення терміну договору клієнт може продовжити оренду за пільговою ставкою або купити майно за залишковою вартістю.
Світовий ринок лізингових послуг відрізняється різноманіттям форм міжнародного лізингу, динамічністю його показників, розширенням географії угод. У межах міжнародного лізингу клієнту надається великий пакет послуг, включаючи транспортування, монтаж, технічне обслуговування, страхування, запасними частинами устаткування; консультації щодо митного оформлення, оподаткування.
Міжнародний лізинг – гнучка форма кредитування іноземних інвестицій. Міжнародний лізинг привабливий тим, що збільшує обсяг зовнішньої заборгованості країни.
Застосовують міжнародний лізинг: стандартний, зворотний (продавець обладнання стає лізингоодержувачем), «мокрий(з додатковими послугами), «чистий(лізингоодержувач оплачує всі витрати з експлуатації обладнання), відновлюваний (Періодична заміна об’єкта більш досконалим обладнанням) та ін.
Міжнародний лізинг має попит на світовому ринку, т.к. взаємовигідний для учасників угоди. Держава заохочує розвиток міжнародного лізингу у сфері стимулювання економічного зростання. Проте гостра конкуренція на світовому ринку, розбіжність національних законодавств, методики розрахунків оподаткування створюють труднощі у розвиток міжнародного лізингу.
З метою усунення певних юридичних перешкод до здійснення міжнародного лізингу, розробки єдиних правил цивільно-правових та комерційно-правових аспектів міжнародного лізингу прийнята Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг від 28 травня 1988 р. Її підписали: Гана, Гвінея, Нігерія , Марокко, Франція, Чехословаччина, Фінляндія, Італія, Бельгія, США, Панама Конвенція набула чинності з 1 травня 1995 р. між Францією, Італією та Нігерією.
