Місцеві фінанси – Система економічних відносин, за допомогою якої розподіляється і перерозподіляється національний дохід, призначений на соціальний та економічний розвиток муніципальних утворень. Це також сукупність коштів, що формуються та використовуються для вирішення питань місцевого значення.
Місцеві фінанси, як і фінанси загалом, є формою економічних відносин, які пов’язані з розподілом та перерозподілом ВВП, у процесі яких відбувається формування, розподіл та використання грошових коштів, призначених для потреб регіонів. Якщо причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави та товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій та завдань, які покладаються на їхні органи влади.
Місцеві фінанси є складовою частиною державних фінансів та забезпечують фінансування заходів, пов’язаних із соціально-культурним та житлово-комунальним обслуговуванням населення.
За допомогою місцевих фінансів держава здійснює соціальну та економічну політику, фінансування народної освіти, охорони здоров’я, культури, комунального обслуговування населення, вирівнювання рівнів економічного та соціального розвитку територій.
Місцеві фінанси включають:
- кошти муніципальних (місцевих) бюджетів (бюджетів міст, районів, селищ, сільських поселень);
- муніципальні позабюджетні фонди;
- муніципальні цінні папери;
- муніципальні запозичення.
Розпорядниками місцевих фінансових ресурсів є органи місцевого самоврядування; Управління місцевими фінансами здійснюють фінансові органи муніципальних утворень.
Місцеві фінанси є фінансовою базою органів місцевого самоврядування, що призначені для забезпечення відносної фінансової автономії адміністративно-територіальних одиниць. Причина виникнення місцевих фінансів полягає у наявності територіальних громад та необхідності надання їм певних громадських послуг.
Місцеві фінанси виконують такі функції:
- розподільчу функціюяка передбачає мобілізацію певної частини валового внутрішнього продукту через місцеві фінанси, формування централізованих (бюджету та цільових фондів) та децентралізованих (підприємств комунальної форми власності) грошових фондів та їх використання;
- контрольну функціюспрямовану на забезпечення перманентного контролю за надходженнями законодавчо встановлених джерел, їх розподілом у певних пропорціях та цільовому використанні;
- регулювальну функцію, яка полягає у заохоченні або стримуванні ділової активності юридичних та фізичних осіб-підприємців на підвідомчій місцевим органам влади території завдяки механізмам оподаткування (збільшення/зменшення ставок місцевих податків та зборів, надання пільг), кредитування, визначення напрямків витрачання місцевих фінансових ресурсів з метою вирівнювання бюджетної діяльності забезпеченості територій та зменшення фіскальних дисбалансів, поступове усунення відмінностей соціально-економічного розвитку. Крім того, надання суспільних послуг також є однією із форм регулювання економічного та соціального розвитку;
- стимулюючу функціющо проявляється у створенні умов зацікавленості місцевих органів влади у збільшенні доходної частини бюджету, пошуку додаткових, альтернативних джерел доходів, а також їх ефективному витраченні;
- стабілізаційну функціюяка має на меті зниження адміністративних бар’єрів та інших дій місцевих органів влади для згладжування економічних коливань та нерівностей у бюджетній забезпеченості, створення умов для сталого соціально-економічного розвитку підвідомчої території.
За своєю природою місцеві фінанси — дуже складна, багатогранна категорія, яка характеризується різноманітними формами прояву, складом, структурою.
На сучасному етапі розвитку та реформування вітчизняної фінансової системи місцеві фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства, що проявляється у різних відносинах, що виникають у процесі їх формування та використання. Місцеві фінанси:
- виступають важливим інструментом макроекономічного регулювання, оскільки певна частка внутрішнього валового продукту перерозподіляється через них;
- сприяють досягненню пропорційності у розвитку територій, що є одним із інструментів здійснення фінансового вирівнювання;
- є інструментом реалізації регіональної політики та вирішення таких складних питань, як структурна розбудова економіки, вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, благоустрій міст;
- за рахунок місцевих фінансів здійснюється фінансування більшості витрат, насамперед соціальної спрямованості;
- останнім часом посилилася інвестиційна складова місцевих фінансів тощо.
