Методика аудиторської перевірки (auditing procedure) – послідовність та основні етапи проведення аудиторської перевірки, визначення джерел отримання інформації, необхідної для підготовки аудиторського висновку, відбір та послідовність застосування аналітичних процедур з метою вибору аудиторських доказів та їх відображення в аудиторських документах (див. Аудиторська документація).
Методики аудиторської перевірки поділяють на методи організації перевірок і методи її проведення.
Серед методів організації аудиторських перевірок виділяють: суцільну, вибіркову, цільову, експертну та комплексну оцінку (про методи обґрунтування суцільний і вибіркової оцінки див. Аудиторська вибірка). Цільова оцінка є перевіркою певного виду господарських операцій або операцій з певним клієнтом. Експертна оцінка, Як правило, проводиться при перевірці складних нетипових операцій; для її проведення залучаються спеціалісти вузького профілю. Комплексна перевірка передбачає поєднання суцільної, вибіркової та експертної оцінок стосовно конкретних груп операцій.
Методи проведення перевірки включають:
- фактичну перевірку;
- підтвердження;
- обстеження;
- спостереження;
- опитування;
- аналітичні випробування;
- сканування та ін.
Під час проведення аудиторських перевірок послідовно застосовують методи формальної, логічної та арифметичної перевірки.
При формальної перевірки виявляється повнота та правильність заповнення всіх реквізитів, позначених на первинному документі; особлива увага звертається на дату його заповнення та час, коли він фактично відображений в облікових регістрах.
Логічна перевірка (перевірка документів по суті) дозволяє з’ясувати, чи мала місце та чи інша операція та у зазначеному обсязі; оцінити правильність бухгалтерського відображення економічної сутності операції, законність та доцільність господарської операції, правильність її віднесення на відповідні рахунки та включення до відповідних статей витрат або доходів. Вона також дозволяє виявити приписки в обсягах виконаних робіт, правильність обліку та розподілу витрат та визначення податкової бази.
Арифметична перевірка полягає у визначенні правильності підрахунків сум у документах. У ході перевірки виявляються помилки при таксуванні чи підсумовуванні чисел у процесі складання аналітичних та синтетичних регістрів обліку, у в’язці показників бухгалтерської (фінансової) звітності. Арифметична та логічна перевірки доповнюють одна одну.
Методика аудиторської перевірки визначає мінімальний склад напрямів аудиторських перевірок:
- аудит установчих документів, статутного капіталу та розрахунків із засновниками;
- аудит основних засобів, нематеріальних активів та виробничих запасів;
- аудит обліку витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг);
- аудит операцій із грошима;
- аудит розрахункових та кредитних операцій;
- аудит розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами;
- аудит дотримання трудового законодавства та правильності розрахунків з оплати праці;
- оцінка правильності формування фінансових результатів;
- оцінка якості системи внутрішнього контролю та управління економічним суб’єктом;
- підготовка аудиторського висновку та звіту аудитора.
Методика аудиторської перевірки визначає також порядок обговорення проміжних результатів аудиторської перевірки з клієнтами та форму передачі їм заключних документів, а також участь аудиторської фірми у поданні інтересів клієнта у подальшому (наприклад, шляхом аудиторського супроводу).
