Кредитна спілка (Credit Union) – неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є однією з форм кооперативів, що діють у фінансово-кредитній сфері.
Вперше кредитні кооперативи з’явилися у Німеччині у 1850-х роках. Німецькі кооператори Герман Шульце-Деліч та Фрідріх Райффайзен запропонували два підходи до організації кооперативного кредитування для сільського та міського населення.
Основними принципами діяльності «сільських кас» Ф. Райффайзен були:
- відсутність пайового капіталу (членських внесків);
- необмежена відповідальність членів за боргами товариства;
- надання позичок лише членам товариств;
- неоплачувана робота у виборних органах управління.
Модель кредитного кооперативу, запропонована Г. Шульце-Делічем, отримала назву «народний банк», або ощадно-позичкове товариство, яка лежить в основі нинішніх кредитних спілок. У цій моделі джерелом коштів товариства були паї членів, вступні внески, резервний капітал, вклади та запозичені кошти. Позики надавалися терміном до 3-х місяців під 8% річних.
Ідея кооперативного кредитування з Німеччини поширилася інші країни — Австрію, Італію, Францію, Росію, Великобританію. На українських землях перше ощадно-позичкове товариство було створено у 1869 р. у місті Гадяч Полтавської області.
Сьогодні кредитні кооперативи поширені у багатьох країнах світу. Вони мають різну назву: ощадно-позичкове товариство, ощадно-позичкова асоціація, народний банк, народна каса, фінансовий кооператив, кредитне товариство та ін. Найпоширенішою формою кредитних кооперативів є кредитна спілка.
Основними принципами діяльності кредитної спілки є:
- добровільність вступу та свобода виходу;
- рівноправність членів союзу;
- самоврядування;
- гласність;
- неприбутковість.
Діяльність кредитної спілки спрямована не на отримання прибутку, а на надання фінансових послуг та отримання доходів членами спілки.
Кредитна спілка створюється виходячи з рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути меншою за 50 осіб. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України та об’єднані хоча б за однією з таких ознак:
- мають спільне місце роботи чи навчання;
- належать до одного професійного союзу чи об’єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;
- проживають у одному населеному пункті.
Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори його членів. Основним документом, на підставі якого діє кредитна спілка, є затверджений ним Статут. Державну реєстрацію кредитної спілки здійснює Нацкомфінпослуг. Для здійснення операцій із залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки та інших видів діяльності кредитна спілка має отримати ліцензію.
Майно кредитної спілки, яка є її власністю, формується за рахунок:
- вступних, обов’язкових пайових та інших внесків;
- плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від інших видів діяльності;
- доходів від придбаних державних цінних паперів;
- грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної допомоги тощо.
При вступі до кредитної спілки всі її члени сплачують вступний та обов’язковий пайові внески. Членство в кредитному союзі настає з дня сплати вступного та обов’язкового пайового внеску. У разі припинення членства у кредитній спілкі вступний внесок члена спілки не повертається, а обов’язковий пайовий внесок повертається. Члени кредитної спілки несуть відповідальність за зобов’язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків.
Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу. Капітал кредитного союзу може бути менше 10% від суми його загальних зобов’язань. Пайовий капітал формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових внесків членів кредитної спілки. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків, які не можуть бути покриті за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності та захисту заощаджень членів кредитної спілки. Резервний капітал формується у сумі щонайменше 15% від суми активів, зважених на ризик. Для обчислення виважених ризику активів вони поділяються на п’ять груп.
Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів, благодійних внесків та безоплатно отриманого майна та необоротних коштів. У разі ліквідації кредитної спілки залишок додаткового капіталу та коштів резервного фонду зараховується до Державного бюджету України.
Загальна сума залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобов’язань, за якими нараховуються відсотки, не повинна перевищувати суму продуктивних активів – активів, використання яких дає кредитній спілкі економічні вигоди у вигляді доходу. До продуктивних активів належать усі види кредитів, фінансові інвестиції та інші продуктивні активи.
Фінансовий результат діяльності кредитної спілки за звітний період характеризує показник нерозподіленого доходу (збитку), який визначається як різниця між сумою залишку нерозподіленого доходу попереднього періоду, доходів, фактично отриманих кредитною спілкою за звітний період, та сумою витрат цього періоду, пов’язаних з його діяльністю, збільшених на суму доходу, спрямованого на формування резервного капіталу, та суму плати (відсотків), яка поділена на додаткові пайові внески протягом звітного періоду.
Нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між її членами пропорційно до обсягу їх обов’язкових пайових внесків у вигляді відсотків. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати, яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), розміщені на депозитних рахунках. Дохідність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж удвічі середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках.
У процесі діяльності з метою забезпечення стабільної діяльності, своєчасного виконання зобов’язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам капіталу кредитна спілка повинна дотримуватися обов’язкових нормативів, встановлених Нацкомфінпослугами. Такими нормативами є нормативи капіталу, платоспроможності, прибутковості, ліквідності, якості активів та ризиковості операцій, а також критерії якості системи управління.
Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності (ставлення регулятивного капіталу кредитної спілки до сумарних активів, зважених за рівнем ризику та суми залишку зобов’язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка є поручителем, виважених за ступенем ризику) для об’єднаних кредитних спілок не може бути меншою. %. Норматив миттєвої ліквідності (ставлення суми коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми вкладів членів кредитної спілки на депозитні рахунки до запитання) має становити не менше 10%. Норматив короткострокової ліквідності (ставлення ліквідних активів з початковим терміном погашення до одного року до короткострокових зобов’язань з початковим терміном погашення до одного року) для першої та другої груп режимів регулювання має становити не менше ніж 100%. Для третьої групи цей норматив не застосовується.
Кожна кредитна спілка реалізує кредитну політику, закріплену у спеціальному документі, який називається «Кредитна політика кредитної спілки». Надання позичок здійснюється на підставі кредитної угоди.
У процесі надання кредитів кредитні спілки повинні дотримуватись встановлених для них нормативів якості активів та ризикованості операцій. Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами кредитної спілки не повинна перевищувати 100% від суми регулятивного капіталу за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків.
Розмір позички, наданої одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20% капіталу кредитної спілки. Для споживчих позичок сума місячного платежу неспроможна перевищувати 50% чистого місячного доходу позичальника. Жоден член кредитної спілки не може мати зобов’язань перед кредитною спілкою більше, ніж за двома позиками. Максимальний залишок за наданими кредитами на одного члена кредитної спілки, крім об’єднаного, не може перевищувати 25% від капіталу кредитної спілки, а на одного члена об’єднаного союзу – не більше ніж 30% від його капіталу. Загальна сума заборгованості за кредитами, пов’язаними з великими ризиками, не повинна перевищувати 500% капіталу кредитної спілки.
(Див. Небанківська фінансова установа, Ринок фінансових послуг).