Кредитна експансія (credit expansion) – поширення, інтенсивне розширення кредитних угод та операцій банків з метою отримання прибутку.
Основна мета кредитної експансії – боротьба найбільш вигідні ринки, джерела сировини, сфери докладання капіталу.
Зовнішня кредитна експансія здійснюється за допомогою інвестицій державного та приватного капіталу за кордоном; фінансової допомоги країнам, що розвиваються; надання експортних кредитів, вивізних премій; товарного чи валютного демпінгу, а також страхування експортних операцій приватних інституційних одиниць від країнового, валютного, процентного, кредитного та портфельного ризиків.
Внутрішня кредитна експансія спрямовано регулювання економіки, прискорення темпів економічного зростання. Включає зниження офіційних ставок центрального банку та розширення лімітів за його обліковими та ломбардними операціями, зміну норм обов’язкових резервів кредитних установ або їх скасування, купівлю цінних паперів на відкритому ринку, розширення покупок у комерційних банків іноземної валюти в рамках операцій своп та зниження процентної ставки за ними скасування кількісних обмежень на кредити для стимулювання економічної активності
Внутрішня кредитна експансія – частина приросту грошової маси в обігу, яка не обумовлена надлишком платіжного балансу. Зростання грошової маси в обігу може відбуватися за рахунок надлишку платіжного балансу, отриманого або за поточним рахунком або за рахунком руху капіталу. Результатом надлишку платіжного балансу є збільшення валютних резервів країни та відповідне розширення грошової бази за умови, що фінансові органи не проводять стерилізації припливу коштів. Інший причиною зростання грошової маси можливо кредитування банківською системою державного чи приватного сектора. Таке додаткове внутрішнє банківське кредитування називається внутрішньою кредитною експансією.
Кредитна експансія – політика «дешевих грошей» (easy money) – не завжди призводить до бажаних результатів: за несприятливої економічної кон’юнктури комерційні банки часто не збільшують пропозицію кредитів, а використовують додаткові вільні резерви для придбання фінансових активів, наприклад, державних цінних паперів, або ж вкладають гроші у вільно конвертовану валюту, створюючи цим зайвий тиск на курс національної валюти (див. від чого залежить курс валюти?).
