Кредит «стенд-бай» (stand-by credit) – вид кредиту, який надається країнам-членам Міжнародного валютного фонду. У рамках угоди «стенд-бай» країна-член має право автоматично придбати у МВФ іноземну валюту в межах заздалегідь обумовленого терміну (зазвичай до 12 місяців, в окремих випадках – до 3-х років) та узгодженої суми. Банк резервує до встановленого терміну обумовлену суму, а клієнт використовує її частково чи повністю залежно від потреб у кредиті.
Угоди про резервні кредити (Stand-by Arrangements) або угоди про розширені кредити (Extended Arrangements) припускають, що країна отримує гарантію того, що вона зможе автоматично отримувати іноземну валюту до суми, про яку досягнуто домовленості, у будь-який час протягом строку дії угоди за дотримання її умов.
У сучасних умовах основним призначенням кредитів «стенд-бай» є кредитування макроекономічних стабілізаційних програм, здійснюваних країнами-членами. Покупки іноземної валюти, скоєні з урахуванням угоди «стенд-бай», мають бути погашені протягом дворічного періоду. Практика показує, що обсяг коштів, що виділяються за такими угодами, як правило, перевищує суму їх фактичного використання. Після закінчення угоди не використана країною сума кредиту повертається до Фонду.
Кредити «стенд-бай» становлять майже половину всіх кредитних операцій МВФ.
