Кошторис витрат на виробництво – загальне зведення планових витрат (у вартісному вираженні) на виробництво продукції, виконання робіт та послуг відповідно до виробничої програми підприємства. Кошторис витрат за виробництво — угруповання (за економічними елементами та призначення) планових витрат за виробництво продукції і надання послуг у підрозділі, підприємстві, об’єднанні чи галузі. Кошторис витрат на виробництво складають при оперативному, поточному та перспективному плануванні діяльності підприємств у тих випадках, коли необхідний поелементний підхід до розрахунку матеріально-грошових витрат на основне виробництво або капітальне будівництво.
Кошторис витрат розробляється за єдиною номенклатурою однорідних економічних елементів. Склад витрат підприємства конкретної галузі визначається відповідно до Типових рекомендацій з обліку та калькулювання собівартості у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, товариств, харчуванні та інших галузях, що розробляються міністерствами (відомствами) за погодженням з Мінфіном. До складу витрат включають витрати на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), управління та збут продукції (не входять до складу витрат на виробництво витрати на капітальні вкладення, на освоєння нових видів продукції, невиробничі витрати).
Угруповання витрат у кошторисі за економічними елементами:
- матеріальні витрати (сировина та матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, запасні частини та інше);
- витрати на оплату праці (заробітна плата, премії за досягнення виробництв, показників, виплати у вигляді вислуги років, резерв на оплату відпусток);
- відрахування на соціальні фонди;
- амортизаційні відрахування (за основними засобами (фондами), нематеріальними активами, малоцінними і швидкозношуваними предметами);
- інші витрати (оплата послуг сторонніх організацій, господарські витрати, витрати на рекламу та збут продукції та ін.).
Розрахунок кошторису витрат на виробництво здійснюється на основі бізнес-плану в частині виробництв, програми на майбутній фінансовий рік, а також аналізу фактичних даних минулого періоду та розрахункових нормативів за статтями витрат, прийнятих в організації.
Розрахункові нормативи за статтями витрат плануються на основі аналізу ринкових цін, що діють, на аналогічну продукцію, що випускається, фактичних цін реалізації продукції минулого фінансового року. За цими даними визначається граничний норматив витрат за при існуючому рівні ринкової (договірної) ціни.
Розрахований таким чином граничний норматив витрат на одиницю продукції з урахуванням прийнятих на підприємстві нормативів за статтями витрат дозволяє визначити плановий кошторис у межах статей та елементів. З урахуванням специфіки галузевої діяльності організації складання кошторису витрат ведеться за сегментами (видами) діяльності, видами продукції, робіт, послуг; подальше угруповання можливе за структурними підрозділами. На заключному етапі планування кошторису витрат складається зведений кошторис під планову виробничу програму з урахуванням обсягів випуску. І тому кошторис витрат за одиницю продукції множиться кількість передбачуваного випуску прийнятої виробничої програмі. Одночасно проводиться коригування кошторису витрат, виходячи зі специфіки постійних та змінних витрат на виробництво з урахуванням планових обсягів випуску (виробничої програми).
У процесі ведення управлінського обліку аналізують (оцінюють) фактичне виконання кошторису витрат, зокрема у межах статей, елементів, видів діяльності, випущеної продукції. Визначають відхилення за статтями та загальне відхилення від граничного нормативу витрат. Виявлене відхилення впливає прийняття управлінського рішення про коригуванні поточної виробничої програми. Якщо фактичні витрати вищі за граничний норматив, необхідно рішення про скорочення обсягу виробництва, а також аналіз причин відхилень, виявлення центрів витрат і розробка заходів щодо зменшення витрат. При рівні витрат нижче граничного нормативу виникає надлишок оборотних засобів, що дозволяє збільшити випуск (виробничу програму) з урахуванням результатів маркетингового аналізу кон’юнктури ринку за одночасного уточнення (коригування) зведеного кошторису витрат.
Плановий кошторис витрат як один із розділів бізнес-плану є інструментом фінансового планування та управління на підприємстві.
