Концепція (від лат. conceptio – розуміння, система) – це певний спосіб розуміння, трактування будь-якого предмета, явища, процесу, основна точка зору на предмет та ін, керівна ідея для їх систематичного освітлення, комплекс поглядів чогось, пов’язаних між собою іншого.
Існує ряд визначень терміна “концепція маркетингу”, основні з них наведені нижче.
Концепція маркетингу – Це система уявлень про управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства в умовах розвиненої ринкової економіки.
Концепція маркетингу –
- філософія організації підприємництва, ведення справ фірми, організації чи людини, здійснюють діяльність у умовах ринкових відносин, тобто. орієнтована на споживача та прибуток;
- система основних ідей, положень та інструментарію маркетингової діяльності, які використовуються для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку та задоволення потреб кінцевого споживача).
Концепція маркетингу — твердження, що запорукою досягнення цілей організації є визначення потреб та потреб цільових ринків та забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними та продуктивнішими, ніж у конкурентів, способами.
Концепції маркетингу — це завдання, вирішення яких необхідне досягнення бажаних рівнів збуту на різних ринках, принципи та методи їх вирішення.
Концепція маркетингу – система основних поглядів, положень та інструментарію діяльності компанії, які дозволяють краще задовольняти потреби кінцевого споживача і, тим самим, оптимально та швидко досягати мети компанії.
Маркетингова концепція – Це стратегія, яку фірми реалізують для задоволення потреб клієнтів, збільшення продажів, максимізації прибутку та подолання конкуренції.
У міру розвитку ринкових відносин маркетинг зазнає якісних змін, оскільки переосмислюються самі ринкові відносини. Відомо п’ять послідовних трансформацій концепції ринкової діяльності. Вони виникають у різні періоди розвитку економіки та суспільства, як відповідь на нові економічні та соціальні виклики часу:
- концепція вдосконалення виробництва (початок ХХ століття) виробнича концепція;
- концепція вдосконалення товару (20-ті роки ХХ століття) товарна концепція;
- концепція інтенсифікації комерційних зусиль (30-50-ті роки ХХ століття) збутова концепція;
- концепція ринкової діяльності (50-60-ті роки ХХ століття) маркетингова концепція;
- концепція соціально-етичного маркетингу (З 60-х років ХХ століття).
У концепції маркетингу, як тенденції змін, що пройшли, простежується зсув акценту з виробництва товару на його збут. Надалі, зі збуту – на вирішення завдань, які стоять перед споживачами та суспільством загалом.
Зміст
Концепція вдосконалення виробництва
Виробнича концепція є найстарішою з концепцій у бізнесі. Вона заснована на тому, що споживачі віддадуть перевагу продуктам, які широко доступні і недорогі. Менеджери, зосереджені на цій концепції, концентруються на досягненні високої ефективності виробництва, низьких витрат та масової дистрибуції. Вони припускають, що споживачі насамперед зацікавлені у наявності товару та низьких цінах.
Застосування концепції вдосконалення виробництва підходить у двох випадках:
- коли попит товару перевищує пропозицію — менеджменту підприємства слід зосередитися на дослідженні способів збільшення виробництва;
- коли собівартість товару дуже велика і його необхідно знизити, навіщо потрібно підвищення продуктивності.
На даний момент виробнича концепція широко застосовується в країнах, де споживачі більше зацікавлені в придбанні продукту, ніж у його особливостях.
Концепція вдосконалення товару
Концепція вдосконалення товару – основа на припущенні, що споживач віддасть перевагу тому товару, якість, властивості та технічні характеристики якого постійно покращуються. За інших рівних умов споживач віддасть перевагу тому товару, який є інноваційнішим, екологічнішим, енергозберігаючим, з більш високою продуктивністю тощо. Отже, компанія має направити всі свої зусилля на безперервне вдосконалення своєї продукції.
В основі товарної концепції маркетингу лежить припущення про те, що споживач завжди доброзичливо поставиться до товару, якщо він має хорошу якість та продається за помірною ціною. Акцент робиться на розробку нових моделей товарів та модернізацію існуючих, з метою поліпшення якісних характеристик продукції. При цьому передбачається, що споживач зацікавлений у таких товарах, знає про наявність товарів-аналогів та здійснює свій вибір шляхом порівняння якості та цін на аналогічні товари інших виробників.
Насправді, застосування товарної концепції який завжди є доцільним. За деяких обставин вона може призвести до так званої «маркетингової короткозорості». Так, прагнучи до підвищення якості та вдосконалення свого продукту виробники часом упускають з уваги те, що споживачі насамперед прагнуть задовольнити власні потреби. Якщо продукція буде технічно досконала, але не буде зовні привабливою для споживачів або не повністю задовольнятиме їх потреби, то вона не отримає необхідної популярності.
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (збутова концепція) виходить з того, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатніх кількостях, якщо вона не зробить достатніх зусиль у сфері збуту та стимулювання.
Керуючись цією концепцією, розроблені різні прийоми виявлення потенційних споживачів і так званого “жорсткого продажу” ним товару, коли на покупця активно впливають, фактично змушуючи його зробити покупку.
Фірми, які керуються збутовою концепцією, зазвичай вважають, що споживачі немає яскраво вираженого наміри придбати їх товари, і тому необхідно проводити активний пошук потенційних покупців.
Просування зводиться до використання агресивних методів збуту, активної рекламної політики та до використання комплексу методів стимулювання збуту (знижки, уцінки, виставки, лотереї тощо). Велику роль грає упаковка, яка використовується виробником для надання своєї продукції відмітних ознак продукції конкурентів.
Слід мати на увазі, що на практиці реалізація збутової концепції пов’язана з нав’язуванням покупки, причому продавець прагне будь-що укласти угоду, а задоволення потреб покупця є другорядним моментом. Іноді подібна практика може призвести до втрати ринку виробника.
Концепція ринкової діяльності
Концепція ринкової діяльності (концепція маркетингу) виходить з того, що запорукою досягнення цілей організації є визначення потреб та потреб умовних ринків та забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними та більш продуктивними, ніж у конкурентів, способами. Об’єктом уваги концепції маркетингу не товар, а клієнти фірми зі своїми потребами і потребами. Прибутки у своїй фірма отримує завдяки створенню та підтримці споживчої задоволеності.
Отже, концепція маркетингу — це орієнтація покупців, підкріплена комплексом заходів, націлених задоволення потреб ринку. Концепція маркетингу є складовою частиною політики, відомої як «суверенітет споживача», коли рішення у тому, що слід виробляти, має прийматися не фірмою, не урядом, а споживачами. Цю істину можна висловити у черговому визначенні маркетингу: «Маркетинг — це любов до ближнього, яку отримуєш гонорар як прибутку». Отже, фірма виробляє те, що необхідно споживачеві, і, максимізуючи таким чином благополуччя споживача, забезпечує отримання необхідного прибутку.
Концепція соціально-етичного маркетингу
Концепція соціально-етичного маркетингу виходить з того, що завданням фірми є встановлення потреб, потреб та інтересів цільових ринків та забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними та більш продуктивними (ніж у конкурентів) способами з одночасним збереженням та зміцненням благополуччя споживача та суспільства в цілому.
Концепція соціально-етичного маркетингу сформувалася порівняно недавно, після того, як було зроблено висновок про недостатність концепції чистого маркетингу з позиції охорони навколишнього середовища, нестачі природних ресурсів та інших соціально-етичних проблем. Зрештою, концепція чистого маркетингу не розглядає проблеми можливих конфліктів між потребами покупця та його довготривалим благополуччям. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає збалансованості трьох факторів: прибутків фірми, купівельних потреб та інтересів суспільства.
Насамперед більшість компаній ухвалювали рішення орієнтуючись переважно на миттєвий прибуток компанії, проте поступово компанії почали усвідомлювати значення довгострокового задоволення і перейшли до концепції маркетингу. Сьогодні ж більше компаній при прийнятті рішень замислюються про інтереси суспільства та застосовують концепцію соціально-етичного маркетингу.
Протягом багатьох років у практиці маркетингу домінувала концепція вивчення конкретних потреб споживачів. Наприклад, два автомобілі можна було порівнювати після того, як швидко вони розганяються. В даний час стало ясно, що обидва автомобілі в довгостроковому плані загрожують суспільному добробуту, оскільки забруднюють довкілля. Переведення обох автомобілів на споживання бензину, що не містить свинець, є прикладом того, як застосовуються практично соціально-етичні концепції маркетингу.
