Інвестиційний кредит

Інвестиційний кредит є важливою категорією ринкової економіки. З допомогою інвестиційного кредиту здійснюється відтворювальний процес економіки: з його допомогою прискорюється процес звернення капіталу як на микро-, а й у цілому макроекономічному рівні. Використовуючи інвестиційний кредит, компанія має можливість запозичити кошти для реалізації своїх. інвестиційних проектів: придбати обладнання, провести монтажно-будівельні роботи, здійснити заплановану модернізацію виробництва тощо

Що таке інвестиційний кредит?

Інвестиційний кредит — це кредит, який надається фінансово-кредитною установою фізичній чи юридичній особі під конкретну інвестиційну програму з дотриманням принципів банківського кредитування.

Банківський інвестиційний кредит як самостійне економічне поняття має такі специфічні властивості:

• інвестиційний кредит спрямовано обслуговування матеріального виробництва;
• метою інвестиційного кредиту є стимулювання економічного зростання;
• інвестиційний кредит має, як правило, довгостроковий характер. Термін кредиту залежить від терміну окупності інвестицій;
• інвестиційний кредит – це завжди позичка капіталу, тобто. на відміну від фінансування залучені кошти підлягають поверненню. Інвестиційний кредит може бути виданий з пільговим терміном погашення (на період реалізації інвестицій), протягом якого виплачуються лише відсотки за кредит, а основна сума відшкодовується у наступні періоди часу;
• об’єктом кредитування виступають основніа також нерозривно пов’язані з ними оборотні коштищо функціонують у сфері виробництва;
• інвестиційне кредитування передбачає наявність чітко опрацьованого бізнес-плану або техніко-економічного обґрунтування та контрактів (договореностей, угод), що передбачають постачання майна, що закуповується, реалізацію необхідних робіт, надання послуг;
• обов’язково наявність суттєвої частки власної участі ініціаторів в інвестиційному проекті (як правило, не менше 20-30%) за значного фінансовому важелі;
• джерелами погашення інвестиційного кредиту є вся господарська та фінансова діяльність чинного підприємства-позичальника, включаючи доходи, що генеруються в результаті реалізації інвестиційного проекту;
• для отримання інвестиційного кредиту потрібно надання адекватного забезпечення у вигляді застави майна, гарантій і поручительств третіх осіб – інших банківдержавних органів, материнських і афілійованих компанійспіввласників компанії-позичальника;
• обсяги кредитних ресурсів, що виділяються, значні. Тому потрібне їхнє строго цільове використання;
• інвестиційному кредитуванню притаманні значні ризикиякі вимагають їхнього поділу між учасниками проекту;
• позичальник (ініціатор проекту) або в окремих випадках підприємство-поручитель повинні мати стійке фінансове положеннябути здатними якісно обслуговувати і своєчасно погашати кредит, що надається.

Учасники процесу інвестиційного кредитування

У процесі інвестиційного кредитування можуть брати участь такі суб’єкти:

• кредитори – суб’єкти, які надають кошти для фінансування інвестиційної діяльності на певний термін та за певну плату (комерційні банки, кредитні спілки, консорціуми, фінансово-промислові групи, лізингові компанії та ін.);
• інвестори – юридичні або фізичні особи, які приймають рішення про вкладення власних, позикових чи залучених коштів у формі капітальних вкладень у об’єкти будівництва;
• замовники – юридичні або фізичні особи, які видають замовлення, укладають контракт, контролюють хід будівництва та приймають завершені роботи після реалізації інвестиційного проекту;
• страхові компанії – суб’єкти, що беруть участь в інвестиційному кредитуванні страхування можливі ризики при реалізації інвестиційного проекту;
• гарантійні фонди (компанії) — суб’єкти, що у інвестиційному кредитуванні шляхом надання гарантій по кредитам;
• інжиніринго-консалтингові фірми – суб’єкти, які розробляють інвестору інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну та іншу документацію для реалізації проекту та отримання інвестиційного кредиту;
• забудовники – титулоутримувачі, які освоюють капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснюють його підрядним та/або господарським способом.

Класифікація інвестиційних кредитів

З метою надання інвестиційних кредитів виділяють:

• Кредит на реконструкцію та модернізацію діючого виробництва.
• Кредит розширення діючого виробництва.
• Кредит на технічне переозброєння.
• Кредит створення нового виробництва.
• Кредит на будівництво.
• Кредит на проектно-вишукувальні роботи.
• Кредит на придбання цілісного майнового комплексу (Готового виробництва).
• Кредит на купівлю, заміну, ремонт основних засобів; кредит у НДДКР.
• Кредит на оптимізацію бізнес-процесіввключаючи управлінські.

За типами кредитованих проектів:

• У науково-дослідні проекти.
• У виробничо-технологічних проектах.
• В організаційні проекти.
• У будівельні проекти.
• У соціальні проекти.
• Інноваційні проекти.
• У змішані проекти.

По об’єктах інвестування:

• Кредити на основні засоби.
• Кредит в обіг (одночасно з кредитуванням основних засобів).
• Кредити у нематеріальні активи.
• Кредити в персонал (трудові ресурси).

За масштабами бізнесу, що кредитується:

• Інвестиційні кредити малим підприємствам.
• Інвестиційні кредити середнім підприємствам.
• Інвестиційні кредити для великих підприємств.

За характером суб’єкта-інвестора та учасника кредитної угоди:

• Кредити у проекти чинного підприємства.
• Кредити на нові проекти, де передача позикових коштів відбувається спеціально створеної компанії (див. Проектне фінансування).

За галузевою належністю підприємства-позичальника – кредити, що надаються:

• Підприємствам промисловості.
• Сільськогосподарським організаціям.
• Торговим організаціям.
• Організація сфери побутових послуг.
• Підприємствам транспорту.
• Підприємствам зв’язку та ін.

За методами надання інвестиційних кредитів:

• Кредитна лінія (оформляється угодою про максимальну суму кредиту, яку можна використати протягом певного терміну з урахуванням певного ліміту).
• Разовий кредит (одноразове перерахування коштів на фіксований період на банківський рахунок позичальника).

Формами залучення інвестиційного кредиту можуть бути:

• Банківський кредит.
• Емісія корпоративних облігацій.
• Лізинг.

За складом банків-кредиторів:

• Індивідуальний кредит (єдиний банк-кредитор).
• Синдикований кредит (Не менше двох кредиторів).

За термінами кредитування інвестиційних проектів:

• Короткострокові кредити (до 1 року).
• Середньострокові кредити (від 1 до 3 років).
• Довгострокові кредити (понад 3 роки).

По валюті кредиту:

• Кредити у національній валюті.
• Кредити у іноземній валюті.
• Мультивалютні кредити (наприклад, кредит для будівництва надається в національній валюті, а кредит для закупівлі обладнання за кордоном — в іноземній).

Залежно від типу процентної ставки:

• Інвестиційний кредит з фіксованою процентною ставкою.
• Інвестиційний кредит з плаваючою процентною ставкою.

За класом кредитованих проектів:

• Кредити в монопроекти (проект різного типу та виду).
• Кредити в мультипроектах (комплексний проект, що складається з низки монопроектів).
• Кредити в мегапроекти (проекти розвитку територій, сфер, що включають до складу ряд моно- та мультипроектів. Як правило, їхня вартість перевищує 1 млрд. дол.).

Залежно від ступеня впливу результатів реалізації інвестиційного проекту на внутрішні або зовнішні ринки фінансових, матеріальних продуктів та послуг, праці, а також екологічну та соціальну обстановку:

• Кредити у глобальні проекти, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію у світі.
• Кредити у народногосподарські проекти, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в країні. При оцінці їх можна обмежуватися урахуванням цього впливу.
• Кредити у великомасштабні проекти, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в окремо взятій країні.
• Кредити в локальні проекти, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію у певних регіонах.

За спрямованістю кредитованих проектів:

• Кредити у комерційні проекти, головною метою яких є отримання прибутку.
• Кредити в проекти, орієнтовані на вирішення соціальних проблем, наприклад, на вирішення проблем безробіття у регіоні, зниження криміногенного рівня тощо.
• Кредити в проекти, основу яких становить поліпшення довкілля.
• Кредити у проекти, що передбачають розвиток (продуктів, технологій, ринків тощо).
• Кредити у проекти, основу яких складає будівництво.
• Кредити на інші проекти.
• Кредити у проекти, що передбачають кілька напрямків (змішані).