Інвестування в дорогоцінні метали – Метод вкладення коштів. У вітчизняних умовах таких інвестицій найчастіше застосовуються знеособлені металеві рахунки (ОМС).
Такі рахунки можуть використовуватися не тільки для зберігання дорогоцінного металу, але і для купівлі або продажу активу в залежності від ринкової кон’юнктури.
І тому, зазвичай, відривається як ЗМС, а й розрахунковий рахунок, з якого виробляються покупки. На нього перераховується вартість проданого металу.
Здійснення операцій можливе із золотом, сріблом, платиною та паладієм (див. Банківські метали).
Залежно від банку укладання угод із дорогоцінними металами здійснюється двома способами: або через інтернет-банк, або через телефонний дзвінок дилеру – співробітнику кредитної організації з обов’язковим подальшим підтвердженням. Крім того, деякі банки надають можливість не тільки купувати або продавати метали за поточною ціною, а й віддавати брокерські розпорядження.
Слід враховувати, що дохід за такими операціями на відміну банківського вкладу чи купівлі боргових цінних паперів не гарантовано. Прибуток складається виключно із зростання курсової вартості дорогоцінних металів. Але вона з таким самим успіхом може знижуватися, і тоді на інвестиційному рахунку утворюється збиток.
За результатами інвестування прибуток, зазвичай, переводиться на дебетову чи кредитну карту, відкриту у тому банку. Крім того, при необхідності можна забрати залишок металу у вигляді злитків.
Інвестування в дорогоцінні метали може бути цікаве приватним інвесторам в умовах нестабільності світової економіки, так як золото в певному сенсі служить валютою, яка не залежить від курсової вартості ні долара США, ні євро, ні інших валют.
Більшість банків відкривають ЗМС для приватних осіб безкоштовно. Зазвичай комісія під час проведення операцій також не стягується: банк заробляє за рахунок різниці котирувань між покупкою та продажем.
