Інновація (innovation) – нововведення у виробничій та невиробничій сферах, у галузі економічних, соціальних, правових відносин, науки, культури, освіти, охорони здоров’я, у сфері державних фінансів, у фінансах бізнесу, у бюджетному процесі, у банківській справі, на фінансовому ринку, у страхування і т.д.
Інновація, нововведення – Це впроваджене нововведення, що забезпечує якісне зростання ефективності процесів або продукції, затребуване ринком. Є кінцевим результатом інтелектуальної діяльності людини, її фантазії, творчого процесу, відкриттів, винаходів та раціоналізації. Прикладом інновації є виведення ринку продукції (товарів і послуг) з новими споживчими властивостями чи якісним підвищенням ефективності виробничих систем.
Інновація – введений у вжиток новий або значно покращений продукт (товар, послуга) або процес, новий метод продажу або новий організаційний метод у діловій практиці, організації робочих місць або у зовнішніх зв’язках.
Термін «інновація» походить від латинського “novatio”, що означає “оновлення” (або “зміна”), і приставки “in”, яка перекладається з латинської як “в напрямок”, якщо перекладати дослівно “Innovatio” – “в напрямку змін”. Саме поняття інновації вперше з’явилося в наукових дослідженнях XIX ст. Нове життя поняття «інновація» отримало на початку XX ст. у наукових працях австрійського та американського економіста Й. Шумпетера внаслідок аналізу «інноваційних комбінацій», змін у розвитку економічних систем. Шумпетер був одним із перших вчених, хто в 1934 р. ввів у наукове вживання даний термін в економіці.
Інновація — це не всяке нововведення чи нововведення, а лише таке, що серйозно підвищує ефективність чинної системи. Всупереч поширеній думці, інновації відрізняються від винаходів.
Інновація – Це такий процес або результат процесу, в якому:
- використовуються частково чи повністю охороноздатні результати інтелектуальної діяльності;
- та/або забезпечується випуск патентоспроможної продукції;
- та/або забезпечується випуск товарів та/або послуг, що за своєю якістю відповідають світовому рівню або перевищують його;
- досягається висока економічна ефективність у виробництві чи споживанні продукту.
Види інновацій:
- Технологічні — отримання нового чи ефективного виробництва наявного продукту, виробу, техніки, нові чи вдосконалені технологічні процеси. Інновації у сфері організації та управління виробництвом не належать до технологічних.
- Соціальні (процесні) — процес відновлення сфер життя у реорганізації соціуму (педагогіка, система управління, благодійність, обслуговування, організація процесу).
- Продуктові – створення продуктів з новими та корисними властивостями.
- Організаційні – удосконалення системи менеджменту.
- Маркетингові — реалізація нових чи значно покращених маркетингових методів, що охоплюють суттєві зміни у дизайні та упаковці продуктів, використання нових методів продажу та презентації продуктів (послуг), їх представлення та просування на ринки збуту, формування нових цінових стратегій.
- Фінансові.
Фінансова інновація – Нововведення у фінансовій сфері, результат процесу створення нових фінансових методів, інструментів, видів операцій, платіжних систем та технічних прийомів, що сприяють:
- покращення функціонування фінансових установ;
- прискорення фінансових потоків;
- покращення фінансування передбачених витрат;
- зниження ризиків та витрат;
- прискорення фінансових операцій;
- підвищення ефективності бізнесу.
Наприклад, інновації охоплюють у сфері:
- державних фінансів – фінансування видатків бюджету за цільовими програмами;
- органів федерального казначейства – систему особових рахунків;
- фінансів бізнесу – контролінг, застосування методу “кеш-флоу”;
- грошового обігу – систему СВІФТ, електронні гроші, пластикові картки та ін.
