Інфляційний ризик (inflation risk) — один із видів фінансових ризиків, що полягає у можливості знецінення грошових активів, а також доходів та прибутку підприємства у зв’язку зі зростанням інфляції. Так як цей вид ризику носить постійний характер і супроводжує всі фінансові операції підприємства в умовах інфляційної економіки, у фінансовому менеджменті його розрахунку та формах страхування приділяється особлива увага.
Одним із методів страхування інфляційного ризику є включення до складу майбутнього номінального доходу за фінансовими операціями розміру інфляційної премії. У тих випадках, коли прогнозування темпів зростання інфляції утруднене, розмір реального доходу за фінансовою операцією може бути заздалегідь перерахований в одну з «сильних» (тобто найменш підтверджених інфляції) вільно конвертованих валют зі зворотним перерахунком у національну валюту за чинним валютним курсу на час проведення розрахунків.
Інфляційний ризик також називається ризиком купівельної спроможності (purchasing-power risk) – ризик того, що зміни реальної прибутковості після внесення змін на інфляцію будуть негативними.
Інфляційний ризик – це ризик того, що прибутковість інвестицій або вартість активів знеціниться внаслідок інфляційного зростання цін. Оцінка ефективності інвестицій без урахування інфляційної складової показує номінальний дохід. Інвестору слід брати до уваги динаміку купівельної спроможності інвестицій, т.зв. реальну прибутковість.
Інфляційного ризику більш схильні до боргових інструментів. Акції повільніше реагують на інфляційні чинники ніж облігації. Якщо темпи і рівень інфляції великі, вона може звести нанівець чи навіть перевершити розміри доходу, отриманого за фіксованими ставками. Тому можлива навіть така ситуація, коли облігації знецінюються ще швидше за гроші, а акції, за якими стоять реальні активи, навпаки, зростають у ціні. Для власників забезпечених облігацій ситуація залежить від виду забезпечення; забезпечення нерухомістю у умовах виявляється найбільш надійним.
