У вузькому визначенні єврозона (або зона євро) – це група з 19 країн, які прийняли єдину європейську валюту євро як єдиний законний засіб платежу на своїй території. Спочатку (на 1 січня 1999 року) таких країн було 11: Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія та Іспанія. Пізніше до них приєдналися (послідовно) Греція, Словенія, Мальта, Кіпр, Словаччина, Естонія, Латвія та Литва. Економічні показники єврозони, що публікуються різними статистичними та аналітичними організаціями, відносяться саме до цих країн.
Проте єдина європейська валюта використовується ще у кількох державах, окрім перелічених. Договори з Євросоюзом про використання євро як офіційну валюту та карбування власних монет, номінованих у євро, уклали Монако, Сан-Марино та Ватикан. Крім того, без договорів єдина валюта використовується як основна в Косові, Чорногорії та Андоррі. Ці шість країн разом із 19 зазначеними вище формують розширену неофіційну зону євро.
Крім європейських держав, що як входять до Європейського союзу, так і не входять, євро є основною валютою на різних незалежних та напівнезалежних територіях. Насамперед це стосується більшості заморських провінцій і територій Франції (включаючи Сен-П’єр і Мікелон і Майотту, що не входять до Євросоюзу) і до двох військових баз Сполученого Королівства на острові Кіпр (Акротірі і Декелія). Також офіційний статус євро має на території міжнародного аеропорту Стамбула. Фактично основною валютою євро є і на невеликій території Росії – на острові Малий Висоцький та берегах російської частини Сайменського каналу – через те, що острів та канал орендовані Фінляндією.
Нарешті, існує велика кількість країн із власною валютою, курс якої проте жорстко прив’язаний до євро. Серед них: Боснія та Герцеговина, Болгарія, Коморські острови, Кабо-Верде, Сан-Томе та Прінсіпі, а також держави, які використовують західноафриканський та центральноафриканський франки КФА та французький тихоокеанський франк. Загалом у цих державах проживає понад 150 млн. осіб.
Єдина європейська валюта не є офіційною чи навіть фактично основною на деяких заморських територіях країн, що входять до єврозони. Наприклад, на островах Кюрасао та Синт-Мартен, що належать Королівству Нідерландів, використовується своя валюта (нідерландський антильський гульден), а на деяких інших нідерландських островах офіційною валютою є американський долар. Крім того, на території держави Італії є місце з іншою офіційною валютою: в ексклаві Кампіоне-д’Італія, оточеному територією Швейцарії, офіційною валютою є швейцарський франк. У німецькому ексклаві Бюзінген-на-Верхнем-Рейні, також оточеному територією Швейцарії, офіційною валютою залишається євро, але в торговому обороті найпоширеніший швейцарський франк.
