Євродолари (Eurodollars) – американські долари на рахунках іноземних банків, зокрема. на території США. Наприклад, до євродоларів відносяться долари, переведені в іноземні банки за межами США або до банківських офшорних зон (у Нью-Йорку вільна банківська зона – з 1981 р.).
Євродолари – вид євровалют, тимчасово вільні кошти в американських доларах, що поміщаються організаціями та приватними особами в банки західноєвропейських країн і використовувані цими банками для безготівкових депозитних та кредитних операцій. Банківські рахунки в доларах дозволяють банкам, у яких відкриті рахунки, використовувати доларові гроші для операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів, тому що долар визнаний як світова валюта.
Доларові депозити поза США існували ще наприкінці ХIХ ст., коли тримісячні векселі оплачувались із цих депозитів у європейських банках. Ринок євродоларів зародився в Лондоні наприкінці 1950-х рр., коли зростаючий попит на долари для фінансування міжнародної торгівлі та зарубіжних інвестицій збігся з посиленням припливу доларів.
Префікс «євро» вказує на місце виникнення практики, проте зараз євродоларами називають будь-які доларові депозити за межами США. Сутність перетворення доларів на євродолари полягає в тому, що кошти власника доларів надходять як депозит в іноземний банк, який використовує їх для кредитних операцій у будь-якій країні. Поступово поняття євродолари стало означати долари, які використовуються іноземними банками, що знаходяться за межами США, так і на їх території, наприклад, у вільній банківській зоні.
Оскільки ринок євродоларів відносно вільний від регуляторних впливів, банки можуть здійснювати на ньому операції з нижчою маржею, ніж банки біля США. Таким чином, ринок євродоларів розширився, значною мірою, внаслідок уникнення витрат, пов’язаних з регуляторними положеннями в США по відношенню до фінансового посередництва за доларовими операціями.
Ринок євродоларів – складова частина валютного євроринку.