Група вибуття (Discontinued Operations) — сукупність активів, що плануються до продажу або відчуження іншим способом однією операцією, та зобов’язання, прямо пов’язані з такими активами, які будуть передані (погашені) внаслідок такої операції.
Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, що утримуються для продажу, та припинена діяльність» необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу, якщо:
- економічні вигоди очікується отримати від продажу, а чи не від їх використання за призначенням;
- вони готові до продажу в їхньому теперішньому стані;
- їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх утримуваними для продажу;
- умови їхнього продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема, якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено жорсткий контракт про продаж, здійснюється їхня активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Період завершення продажу може бути продовжений на строк більше одного року у випадку, якщо це обумовлено обставинами, що знаходяться поза контролем підприємства, що продовжує виконувати план продажу.
До складу групи вибуття також може бути включений гудвіл, придбаний в результаті операції об’єднання бізнесу, за умови, що така група є групою активів, що генерують кошти і на яку був розподілений гудвіл відповідно до вимог інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Необоротні активи, група вибуття, визнані утримуваними на продаж, припиняють визнавати у складі необоротних активів. На необоротні активи, утримувані на продаж, зокрема необоротні активи, які входять у групу вибуття, амортизація не нараховується.
Підприємство продовжує визнавати фінансові витрати та інші зобов’язання щодо зобов’язань групи вибуття, що утримується для продажу.
Необоротні активи та група вибуття, що утримуються для продажу, відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин — балансовою вартістю чи чистою вартістю реалізації.
У разі оцінки чистої вартості реалізації сума коригування балансової вартості необоротних активів або групи вибуття, що утримуються для продажу, визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду.
Визнані у попередніх періодах втрати зменшення корисності групи вибуття розподіляються у наступній послідовності. Спочатку зменшується балансова вартість будь-якого гудвілу, розподіленого на групу вибуття. Потім зменшується балансова вартість активів у складі цієї групи шляхом розподілу втрат пропорційно до балансової вартості кожного активу групи вибуття.
Підприємство визнає дохід від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів, групи вибуття, що утримуються на продаж, але у сумі не більше, ніж визнані витрати від його попередніх уцінок. Визнаний щодо групи вибуття дохід збільшує балансову вартість активів, що становлять групу, шляхом розподілу загальної суми доходу пропорційно до балансової вартості кожного активу групи вибуття.
У разі відмови від реалізації необоротного активу, групи вибуття підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнаний утримуваним для продажу або виключається з групи вибуття, яка утримується для продажу, за нижчою з оцінок:
- балансову вартість необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання утримуваними для продажу, відкоригованої на суми амортизації та переоцінки, які були б визнані за період його утримання для продажу;
- Найвищою з оцінок: чистої вартості реалізації необоротного активу чи вартості використання.
Сума коригування включається до інших витрат (доходів) звітного періоду.
(Див. Активи банківські).
