Грошовий оборот: сутність, поняття, основні складові та визначальні параметри
Грошовий оборот є сукупність грошових потоків, що здійснюються мільйонами економічних суб’єктів.
Грошовий оборот – Сукупність всіх грошових потоків в економіці за певний період.
Залежно від призначення платежів у відтворювальному процесі їх можна згрупувати в кілька великих потоків. Це дає можливість схематизувати грошовий оборот у вигляді кількох взаємозалежних та здійснюваних по колу потоків руху грошей.
Грошовий потік – Сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (або його частина) процесу розширеного відтворення.
Загальна схема фінансового обороту та її складові потоки наведено малюнку.
- оплата фірмами необхідних їм ресурсів, що вони купують у домашніх господарств (робоча сила, земля, житло тощо);
- оплата урядовими органами праці державних службовців;
- доходи домашніх господарств від реалізації їх ресурсів (заробітна плата, відсотки, дивіденди, рента тощо);
- витрати домашніх господарств споживання;
- сплата домашніми господарствами чистих податків;
- сплата домашніми господарствами заощаджень, що спрямовуються на грошовий ринок;
- мобілізація фірмами на грошовому ринку коштів, необхідних їм інвестицій;
- інвестиційні витрати фірм;
- мобілізація державою коштів на грошовому ринку (державні позики);
- державні закупівлі;
- оплата товарів, що у країну з імпорту;
- надходження у країну грошей зі світового ринку на оплату експорту;
- доходи фірм від реалізації товарів та послуг (національного продукту);
- чистий приплив коштів (капіталу) зі світового ринку на внутрішній;
- чистий відтік коштів (капіталу) із внутрішнього ринку на світовий.
Структура грошового обігу
Грошовий оборот є рухом грошей при виконанні ними своїх функцій у готівковій та безготівковій формі.
Основою грошового обороту є суспільний розподіл праці та розвиток товарного виробництва, яке у свою чергу значно впливає на подальше розширення грошового обороту та освіту загальнонаціональних та світових ринків.
Початку руху грошей передує їх концентрація у фізичних та юридичних осіб. Для того, щоб виник рух грошей, необхідно виникнення потреби в грошах однієї чи іншої сторони. При укладанні угод гроші потрібні звернення, платежів за товари та. Їх обсяг визначається номінальним валовим внутрішнім продуктом. Чим більша загальна грошова маса, тим більша потреба в грошах для укладання угод.
Попит на гроші пред’являють і для накопичення, яке виступає у різних формах: вкладах у кредитних установах, цінних паперах, офіційних запасах.
Грошовий оборот здійснюється у двох формах: готівковій та безготівковій.
Готівковий оборот – рух готівки у сфері обігу та виконання ними двох функцій (засоби платежу та засоби обігу).
Готівка використовується:
- для кругообігу товарів та послуг;
- для розрахунків, пов’язаних безпосередньо з рухом товарів та послуг, а саме:
- розрахунків із виплати заробітної плати, премій, допомог, пенсій;
- щодо виплати страхових відшкодувань;
- при оплаті цінних паперів та виплат за ними доходу;
- із платежів населення за комунальні послуги.
Готівково-грошовий оборот включає рух всієї готівкової грошової маси за певний період між населенням та юридичними особами, між населенням та державними органами, між юридичними особами та державою.
Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, мініатюрних монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток).
Емісію готівки здійснює, як правило, центральний банк (в Україні – НБУ). Він випускає готівку в обіг і вилучає їх, якщо вони прийшли в непридатність, а також замінює гроші на нові зразки монет і купюр.
Розвиток кредитної системи та поява коштів клієнтів на рахунках у банках та інших кредитних установах призвели до виникнення безготівкового обігу.
Безготівковий обіг – Рух вартості без участі готівки: переказ коштів за рахунками кредитних установ, залік взаємних вимог.
Безготівковий оборот здійснюється за допомогою чеків, векселів, кредитних карток та інших кредитних інструментів.
Розмір безготівкового обороту залежить від обсягу товарів у країні, рівня цін, ланок розрахунків, а також розміру розподільних та перерозподільних відносин, що здійснюються через фінансову систему.
Безготівковий оборот має низку переваг, сутність яких полягає в наступному:
- значно знижуються суспільні витрати звернення;
- створюються умови державного регулювання грошового обращения;
- поліпшується економічний стан суб’єктів грошового обігу, оскільки зростає швидкість обігу коштів;
- з’являється можливість раціонально використовувати тимчасово вільні кошти, що є на рахунках банку.
Залежно від економічного змісту та сфери застосування весь безготівковий обіг ділиться на дві частини: розрахунки за товарними та нетоварними операціями.
Розрахунки за товарними операціями за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи — саме вони переважають, саме вони визначають характер та склад роботи фінансової служби підприємства у сфері розрахунків. Від безперебійності та планомірності цих розрахунків значною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан.
Розрахунки за нетоварними операціями – пов’язані з виконанням фінансових зобов’язань підприємства (отримання та повернення кредитів, сплата за ними відсотків; сплата податків та інших платежів до бюджету, сплата штрафів тощо).
Між готівково-грошовим та безготівковим обігом існує взаємозв’язок та взаємозалежність: гроші постійно переходять з однієї сфери звернення до іншої, готівка змінює форму на рахунки в кредитній установі та назад.
Таким чином, безготівковий оборот невіддільний від обороту готівки та утворює разом з ним єдині гроші одного найменування.
