Грошові агрегати (Money Aggregates) – зобов’язання депозитних корпорацій – центрального банку та банків перед іншими секторами економіки, крім депозитних корпорацій та сектора загального державного управління. Відповідно до стандартів банківської статистики грошові агрегати — це зобов’язання, які мають відносно високий рівень ліквідності. На практиці до зобов’язань депозитних корпорацій відносять готівку в обігу поза депозитними корпораціями, переказні депозити, інші депозити та цінні папери, крім акцій.
p align=”justify”> Грошові агрегати є інструментом реалізації монетарної політики центрального банку, що відображає обсяги грошової маси в обігу. Грошові агрегати є основою регулювання та управління грошовим обігом у всіх країнах світу. Грошові агрегати розраховуються з урахуванням використання єдиних принципів монетарної статистики.
В Україні використовують такі грошові агрегати:
- М0який включає готівку в обігу поза депозитними корпораціями (поза банками);
- М1Що включає грошовий агрегат М0 та переказні депозити у національній валюті (M1-M0);
- М2який включає грошовий агрегат М1переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (M2-M1);
- М3який включає грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій (M3-M2).
Грошовий агрегат М0 — це готівка в обігу поза депозитними корпораціями. Агрегат М1 складається із суми грошового агрегату М0 та суми переказних депозитів у національній валюті, тобто порівняно з М0 кількісно збільшується на величину (M1-M0). Грошовий агрегат М2 включає агрегат М1переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити (M2-M1). Грошовий агрегат М3 є основним грошовим показником та розраховується як сума коштів, що відповідають агрегату М2та цінних паперів, крім акцій (M3-M2).
Основою для формування фінансових агрегатів є показник фінансової бази, який ще називають грошима «підвищеної ефективності».
(Див. Гроші, Квазігроші).
