Гарантійний випадок (Guaranteed Case) – факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов’язання, забезпеченого гарантією, у зв’язку з настанням якого банк-гарант отримує вимогу бенефіціара на оплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом терміну дії гарантії.
Усі ключові умови гарантії фіксуються в договорі гарантії, де вказуються сторони угоди (гарант, принципал, бенефіціар), суть забезпеченого гарантією зобов’язання, зокрема що є гарантійним випадком, а також сума гарантії та її ціна (вартість), відповідальність сторін та інші параметри угоди .
Гарантія є одним із способів забезпечення зобов’язань, через який одна сторона – принципал (виконавець договірних, контрактних зобов’язань), підтверджує перед іншою стороною – бенефіціаром (замовником) свій намір виконати зобов’язання, а у разі неможливості виконання (настання гарантійного випадку) третя сторона – гарант зобов’язується виконати зобов’язання принципала.
Коли має місце гарантійний випадок, зазначений у гарантійному документі, бенефіціар має право вимагати від гаранта виплати усієї суми або її частини у разі настання умов, зазначених у договорі. Така вимога обов’язково виконується у письмовій формі із додатком документів, зазначених у гарантії. Крім цього обов’язково вказується і те, яким саме принципом порушив власні зобов’язання. Всі вищезгадані дії здійснюються бенефіціаром до закінчення терміну дії договору гарантії.
У разі настання гарантійного випадку відповідальність гаранта перед бенефіціаром настає лише в межах, передбачених договором. Вважається, якщо гарант виплатив бенефіціару передбачену договором грошову суму гарантії, він виконав свої зобов’язання. Всі інші вимоги, такі як неустойка або відшкодування непрямого збитку, на гаранта не поширюються.
(Див. Гарантія, Банківська гарантія).
