Фондові індекси (stock exchange indexes) – числові показники, що характеризують поточну вартість акцій акціонерних компаній. Фондові індекси – показники, що характеризують зміну біржового курсу цінних паперів на певну дату. Фондові індекси є спробою впорядкувати та виявити макроекономічну тенденцію із різноманіття даних про стан компаній.
Фондовий індекс – це зведений індекс, який обчислюється на основі цін певної групи цінних паперів – так званого «індексного кошика».
При розрахунку фондового індексу його початкове (базове) значення може бути сумою цін або дорівнювати довільному числу (наприклад, 100 або 1000). Для забезпечення сумісності ціни часто множать на додаткові коефіцієнти. Тому абсолютні значення індексів не є важливими. Важливе значення мають зміни індексу з часом, що дозволяє судити про загальний напрямок руху цін в індексному кошику, незважаючи на те, що ціни акцій всередині «індексного кошика» можуть змінюватися різноспрямовано. Залежно від принципу покладеного в основу вибору цінних паперів для індексу, він може відображати цінову динаміку групи цінних паперів, об’єднаних за якоюсь ознакою (наприклад, висока, середня, мала капіталізація акцій) обраного сектора ринку (наприклад, телекомунікації), або широкого ринку акцій загалом.
Фондовий індекс не є єдиним цінним папером, тому зазвичай говорять про значення або рівень індексу, але не про ціну. Водночас фондові індекси часто є основою однойменних похідних фінансових інструментів (індексних ф’ючерсів або опціонів), які використовуються для інвестиційних та спекулятивних цілей або для хеджування ризиків. У цьому значення індексу сприймається як вартість цього інструмента.
ПІФи або фонди торгуються на біржі часто використовують індекси як бенчмарк (еталон для копіювання).
За даними агентства Dow Jones & Co. Inc., на кінець 2003 року у світі налічувалося 2315 фондових індексів.
Наприкінці назви фондових індексів може стояти цифра, що відображає кількість акціонерних компаній, на підставі яких розраховується індекс: CAC 40, Nikkei 225, S&P 500.
Фондові індекси було створено виявлення руху цін різних акцій, реагують на безліч чинників. Вони розраховуються на основі середньозважених величин. Найстарішим фондовим індексом у Європі є індекс звичайних акцій газети Financial Times (FT-30 або FT), що розраховується з 1935, взятого за базу (100). Індекс складається з цін акцій 30 найбільших британських компаній (склад яких змінюється) та обчислюється як середнє геометричне.
Найважливішими орієнтирами (індикаторами) вимірювання ефективності інвестицій є світові індекси звичайних акцій. США пропонують найбільший вибір індексів цін акцій. Найбільш популярний індекс (Dow Jones Industrial Average, DJIА) Доу-Джонса, що представляє 30 компаній («блакитних фішок»). Крім фондових індексів Доу-Джонса використовуються фондові індекси (Standard & Poor’s) Стандард енд Пурс, який обчислюється на основі 500 компаній, що пройшли лістинг на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE); AMEX (Amex Market Value) – 800 компаній, що котируються на Американській фондовій біржі. На Нью-Йоркській електронній біржі акції провідних високотехнологічних компаній (high tech stock) котируються за індексом NASDAQ Composite.
На більшості ринків щоденно відстежується єдиний національний індекс із зазначенням базової дати. Базове значення майже для всіх індексів становить 100. Так, фондові індекси Ніккей (Nikkei Stock Average) характеризує рух акцій на Токійській фондовій біржі (другий у світі за величиною ринкової капіталізації) за 225 акціями (неформально його називають індекс Ніккей-Доу, оскільки він побудований аналогічно індексу Доу-Джонса). На Лондонській фондовій біржі застосовується індекс FT-SE 100 (так званий Footsie – “Футсі”). Індекс DAX обчислюється за 30 «блакитними» німецькими акціями, САС охоплює 40 акцій французьких компаній.
У Росії її для аналізу кон’юнктури ринку використовують низку фондових індексів, характеризуючих рух ціни акції, котировані у різних торгових системах, зокрема, індекс ММВБ (Московська міжбанківська валютна біржа), індекс РТС (Російська торгова система).