Фінансово-промислова група – Сукупність юридичних осіб, що діють як основне та дочірні товариства і або повністю, або частково об’єднали свої матеріальні та нематеріальні активи (система участі) на основі договору. Фінансово-промислові групи створюються з метою технологічної чи економічної інтеграції для реалізації інвестиційних та інших проектів та програм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та розширення ринків збуту товарів та послуг, підвищення ефективності виробництва, створення нових робочих місць.
У індустріально розвинених країнах фінансово-промислові групи стали організовуватися межі ХІХ і ХХ ст. внаслідок процесів зрощування виробничого (промислового, транспортного, торговельного) та банківського капіталу. Для більшості країн становлення та розвиток фінансово-промислових груп здійснювалося еволюційним шляхом та призвело до перетворення фінансово-промислових груп на провідну ланку світової економічної системи. У колишньому СРСР при високому рівні концентрації промисловості банківська система країни, що відрізнялася централізованою побудовою, не створювала умов для інтеграції промислового та банківського капіталу, характерної для розвиненої ринкової економіки. З початком ринкових реформ на пострадянському просторі постало питання необхідності організації форсованого процесу формування фінансово-промислових груп.
Історичні прецеденти у вирішенні подібних проблем були: після 2-ої світової війни фінансово-промислові групи у стислий термін створювалися в Японії та Південній Кореї, причому для їх становлення в цих країнах мали велике значення державна підтримка та участь.
Основні засади створення фінансово-промислових груп:
- індивідуальний характер проекту формування кожної фінансово-промислової групи з урахуванням єдиної нормативно-правової бази;
- різноманіття шляхів формування (включаючи добровільність входження учасників до складу фінансово-промислової групи, різноманітність форм консолідації пакетів акцій та можливість формування фінансово-промислових груп із числа казенних підприємств);
- використання різних форм інтеграції фінансового, промислового та торгового капіталу на основі взаємної зацікавленості у результатах спільної діяльності як визначального умови формування;
- першочергове створення фінансово-промислової групи на базі технологічно та коопераційно пов’язаних промислових підприємств, що випускають складну наукомістку продукцію, забезпечену платоспроможним попитом та конкурентоспроможну на зовнішньому та внутрішньому ринках, а також товари для державних потреб;
- доцільне утворення низки (як правило, не менше трьох) фінансово-промислових груп на одному галузевому (або регіональному) товарному ринку або наявність на ньому конкурентів за відповідними видами продукції;
- державне сприяння та підтримка створення та функціонування фінансово-промислових груп, інвестиційні проекти та програми яких відповідають цілям та пріоритетам соціально-економічної політики (форми державної підтримки фінансово-промислових груп з урахуванням як загальної економічної ситуації, так і специфіки діяльності конкретної фінансово-промислової групи визначаються на основі договору про партнерство та взаємні зобов’язання між фінансово-промисловою групою та державним органом виконавчої влади);
- використання при формуванні фінансово-промислових груп як ринкових, так і позаринкових способів консолідації пакетів акцій, що належать державі (застосування позаринкових способів допускається з метою збереження державного контролю за відповідними виробництвами);
- можливість створення міждержавних фінансово-промислових груп з урахуванням спрямованості сформованих та проектованих договірних відносин та особливостей цільових товарних ринків;
- створення на основі фінансово-промислових груп нових інвестиційних механізмів розвитку промислового виробництва, що забезпечують самофінансування та зниження навантаження на державний бюджет;
- соціально-економічна обґрунтованість проектів створення фінансово-промислових груп, що підтверджується експертизою.
Склад учасників та організаційно-правові форми фінансово-промислових груп можуть бути різноманітними з урахуванням етапів повного циклу відтворення, фінансового та науково-виробничого потенціалу підприємств, їхньої ролі у оволодінні конкретними сегментами ринку. Основні варіанти полягають у об’єднанні учасників фінансово-промислових груп навколо: промислового підприємства, науково-дослідної чи конструкторської організації, комерційного банку, торгової фірми.
Фінансово-промислові групи можуть відрізнятися:
- за формами виробничої інтеграції (вертикальна, горизонтальна, конгломерат);
- за галузевою належністю (міжгалузеві, галузеві);
- за масштабами діяльності (міжнародні, державні, регіональні);
- за ступенем диверсифікації (багатопрофільні, монопрофільні).
p align=”justify”> Формування фінансово-промислових груп у добровільному порядку може проводитися у формі установи учасниками фінансово-промислових груп акціонерного товариства відкритого типу, на яке за договором між учасниками покладаються функції головної компанії. Ці функції може виконувати і один із учасників фінансово-промислових груп, який отримує контроль над рештою учасників.
При об’єднанні юридичних осіб у фінансово-промислові групи її учасники делегують на договірній основі питання прийняття рішень, розпорядження власністю та доходами, що веде у багатьох випадках до підпорядкування інтересів учасників інтересам об’єднання.
Фінансово-промислова група не є юридичною особою.
Учасниками фінансово-промислової групи є юридичні особи, які здійснюють будь-які види господарської діяльності, що не заборонені законодавством, та виробляючі товари (роботи, послуги), а також банки та (або) небанківські кредитно-фінансові організації. Учасниками фінансово-промислової групи можуть бути інші організації, участь яких відповідно до законодавства обумовлена їхньою роллю у забезпеченні інвестиційного процесу у фінансово-промисловій групі. Учасниками фінансово-промислової групи визнаються юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм та форм власності — резиденти та нерезиденти, які підписали договір про створення фінансово-промислової групи, та заснована ними центральна компанія. Учасники фінансово-промислової групи для координації своєї господарської діяльності та ведення справ засновують центральну компанію, що є юридичною особою, або за згодою всіх учасників фінансово-промислової групи наділяють повноваженнями щодо координації їх господарської діяльності та ведення справ фінансово-промислової групи одного з учасників цієї фінансово- промислової групи. У цьому випадку головне підприємство, крім своєї діяльності як суб’єкта господарювання, має повноваження центральної компанії.
Участь юридичної особи більш ніж однієї фінансово-промислової групі не допускається.
Дочірні підприємства можуть входити до складу фінансово-промислової групи лише у випадку, якщо їхнє підприємство-засновник є учасником даної фінансово-промислової групи.
