Фінансові інвестиції (financial investment) — вкладення капіталу різні фінансові інструменти, головним чином цінні папери. Фінансові інвестиції є вкладення грошових коштів, матеріальних та інших цінностей у цінні папери інших юридичних осіб, відсоткові облігації державних та місцевих позик, статутні (складальні) капітали інших юридичних осіб, створених на території країни, у капітал підприємств за кордоном тощо. , а також позики, що надаються юридичній особі іншою юридичною особою.
По періоду інвестування розрізняють короткострокові фінансові інвестиції (інвестування коштів у період до року) і довгострокові фінансові інвестиції (інвестування коштів у період понад рік).
Для зниження рівня ризику фінансові інвестиції здійснюються зазвичай різноманітні фінансові інструменти, сукупність яких формує інвестиційний портфель.
Здійснення фінансових інвестицій пов’язане з низкою особливостей, основні з яких:
- фінансові інвестиції є незалежним видом господарську діяльність підприємств реального сектора економіки;
- фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектора для отримання додаткового інвестиційного доходу при використанні вільних грошових активів (ця притока особливо важлива для періодів, коли тимчасово вільний капітал не може бути ефективно використаний для розширення операційної діяльності) та для їх захисту від інфляції;
- фінансові інвестиції дозволяють підприємству провести різну інвестиційну політику: від надто консервативної до надто агресивної та вибрати інструменти інвестування з набору, доступного на фінансовому ринку з широким діапазоном значень «прибутковість – ліквідність» та «прибутковість – ризик» (від безризикових інструментів до спекулятивних інструментів з високим ризиком);
- процес управління фінансовими інвестиціями дозволяє приймати рішення за допомогою більш простих та менш тривалих процедур управління, на відміну від реальних інвестицій, пов’язаних із суттєвими витратами на підготовку інвестиційних проектів;
- у зв’язку з вищою мінливістю кон’юнктури фінансових ринків, порівняно з товарними ринками, прийняття рішень щодо фінансових інвестицій носить більш оперативний характер.
Як правило, дві основні форми інвестицій, реальні та фінансові, є взаємодоповнюючими, а не конкуруючими. Наприклад, кошти на будівництво виробничого цеху (тобто. на здійснення реальних інвестицій) можна отримати шляхом продажу нових акцій на первинному ринку цінних паперів. У свою чергу купівля акцій є фінансовими інвестиціями для покупця, які потім можна продати на вторинному ринку цінних паперів.
Центральне місце у процесі обґрунтування доцільності здійснення фінансової інвестиції займає визначення її ефективності. Ефективність інвестиційного проекту є достатньою, якщо зберігаються вкладені кошти інвестора та забезпечується їх стабільний приріст.
Рівень ефективності фінансової інвестиції визначається виходячи з порівняння коїться з іншими типами інвестицій. Економічна оцінка, ефективність визначаються із застосуванням динамічних та статистичних методів:
- визначення чистої поточної вартості;
- дисконтування;
- рентабельності інвестицій;
- розрахунку внутрішньої норми прибутку;
- розрахунку періоду окупності;
- визначення розрахункової норми прибыли.
