Фінансова стійкість (financial stability) – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, що забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі фінансових засобів, що використовуються. Оцінка рівня фінансової стабільності підприємства здійснюється з використанням великої системи показників (див. Коефіцієнти оцінки фінансової стабільності підприємства).
Фінансова стійкість відбиває такий стан фінансових ресурсів, у якому організація, вільно маневруючи грошима, здатна шляхом їхнього ефективного використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг).
Фінансова стійкість – характеристика, що свідчить про стабільне становище підприємства: про перевищення доходів над витратами, вільному розпорядженні грошовими коштами та ефективне їх використання, безперебійний процес виробництва та реалізації продукції. Вважається, що фінансове становище стійке, якщо забезпечується зростання прибутків і капіталу підприємства, зберігається його платеже- і кредитоспроможність.
Фінансова стійкість — одне з показників відповідності структури джерел фінансування у структурі активів. На відміну від платоспроможності, що оцінює оборотні активи та короткострокові зобов’язання підприємства, фінансова стійкість визначається на основі співвідношення різних видів джерел фінансування та його відповідності до складу активів.
Фінансова стійкість забезпечується високою питомою вагою власного капіталу у складі джерела фінансування. Достатня частка власного капіталу означає, що позикові джерела фінансування використовуються підприємством лише в тих межах, у яких воно може забезпечити їхнє повне і своєчасне повернення. З цієї точки зору, короткострокові зобов’язання за сумою не повинні перевищувати вартості ліквідних активів. У разі ліквідні активи — в повному обсязі оборотні активи, які можна швидко перетворити на гроші без відчутних втрат вартості проти балансової, лише їх частина. У складі ліквідних активів – запаси та незавершене виробництво. Їхнє перетворення на гроші можливе, але його порушить безперебійну діяльність підприємства. Йдеться лише про ті ліквідні активи, перетворення яких на гроші є природною стадією їхнього руху. Крім самих грошових коштів та фінансових вкладень сюди відносяться дебіторська заборгованість та запаси готової продукції, призначеної для продажу.
Фінансова стійкість підприємства є однією з ключових характеристик фінансового стану, є найбільш ємним, концентрованим показником, що відображає ступінь безпеки вкладення коштів у це підприємство. Це властивість фінансового становища, яке характеризує фінансову спроможність підприємства. Управління фінансовою стійкістю є важливим завданням менеджменту протягом існування підприємства з метою забезпечити незалежність від зовнішніх контрагентів (зовнішня фінансова стійкість – стійкість відповідати за своїми боргами та зобов’язаннями) та раціональність покриття активів джерелами їх фінансування (внутрішня фінансова стійкість).