Фінансова політика (Financial Policy) – сукупність заходів та цілеспрямованих дій щодо використання фінансових відносин для досягнення поставленої мети. Зміст фінансової політики полягає в:
- розроблення загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей та завдань;
- розроблення відповідного цілям та завданням фінансового механізму;
- управлінні фінансовою діяльністю;
- організації моніторингу та контролю.
Завдання фінансової політики:
- забезпечення умов формування фінансових ресурсів;
- законодавче визначення правил та умов їх раціонального розподілу та використання;
- організація регулювання та стимулювання фінансових відносин;
- створення ефективної системи керування фінансами.
Фінансова політика як сукупність цілеспрямованих дій щодо використання фінансових інструментів та стимулів може бути реалізована на різних рівнях: світовому, національному, регіональному та на рівні окремої компанії.
Фінансова політика — державна економічна політика, що виявляється у використанні державних фінансових ресурсів, регулюванні доходів та витрат, формуванні та виконанні державного бюджету, у податковому регулюванні, в управлінні грошовим обігом, у впливі на курс національної валюти.
Основу фінансової політики держави становлять стратегічні напрями, що визначають довгострокову та середньострокову перспективу використання фінансів та передбачають вирішення основних завдань, що випливають з особливостей функціонування економіки та соціальної сфери країни. У рамках реалізації фінансової політики держава визначає стратегічні та тактичні цілі та завдання використання фінансових відносин. Цілями фінансової політики держави можуть бути:
- політичні цілі, тобто досягнення цілей у сфері зовнішньої та внутрішньої політики;
- економічні цілі, тобто досягнення цілей у сфері економіки різному рівні;
- соціальні цілі, тобто досягнення цілей у сфері суспільних відносин (суспільні класи та верстви населення, соціальні блага, розподіл соціальних благ).
Фінансова політика є частиною загальної економічної політики держави. Найважливішими складовими фінансової політики держави є: бюджетна, податкова, грошово-кредитна, цінова та інвестиційна політика. Оцінка результатів фінансової політики держави ґрунтується на її відповідності інтересам суспільства, а фінансова політика компанії – на оцінці рівня реалізації стратегічних цілей компанії.
Фінансова політика обслуговується державним бюджетом і є однією зі складових частин економічної політики, тому формується залежно як від пріоритетних напрямів розвитку економіки країни, так і виходячи із загальнонаціональних інтересів, що визначають розвиток державного сектора в промисловості, енергетиці, будівництві та інших галузях, що мають структуротворне значення , а також у сільському господарстві.
Фінансова політика спрямована на розвиток фундаментальної науки, освіти та мистецтва, охорони здоров’я, національного спорту, підтримання та розвиток національної оборони, обслуговування державного боргу, міжнародної, а також правоохоронної діяльності, забезпечення внутрішньої безпеки держави. У контексті фінансової політики передбачаються пріоритети у соціальній політиці, що впливають на соціально-економічне становище у країні.
Цільова спрямованість фінансової політики визначає джерела формування державного бюджету. Поряд із традиційними джерелами, такими, як прямі та непрямі податки, мита, внески до державних позабюджетних фондів, використовуються неподаткові надходження – доходи від державної власності, державного сектора в економіці, у зовнішній та внутрішній торгівлі.
При перевищенні видатків над доходами державного бюджету фінансова політика передбачає способи врегулювання дефіциту. У ринковій економіці для фінансування державного боргу в рамках фінансової політики поряд із зовнішніми запозиченнями передбачається емісія державних цінних паперів як інструмент залучення капіталів вітчизняних та зарубіжних підприємців та населення. Поряд із державними інвестиціями у ключові галузі економіки в рамках фінансової політики намічаються заходи щодо залучення капіталів вітчизняних та іноземних приватних інвесторів, а також кредитів міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій.
Фінансова політика взаємопов’язана з кредитно-грошовою політикою та передбачає розробку та використання високоефективних фінансових інструментів, диференційованих за рівнем ризику та прибутковості, що сприяють розвитку національного фінансового ринку та його зв’язку зі світовими фінансовими ринками.
Фінансова політика підприємства – це сукупність методів управління фінансовими ресурсами підприємства, спрямованих на формування, раціональне та ефективне використання фінансових ресурсів. Метою розробки фінансової політики підприємства є побудова ефективної системи управління фінансами, спрямованої на досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства.
Стратегічними завданнями розробки фінансової політики для підприємства є:
- оптимізація структури капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства;
- максимізація прибутку;
- досягнення прозорості (не секретності) фінансово-економічної діяльності; забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;
- використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових коштів (комерційні кредити, бюджетні кредити на поворотній основі, випуск цінних паперів та ін.).
Тактичні фінансові завдання індивідуальні кожному за підприємства. Вони випливають із стратегічних завдань, податкової політики, можливостей використання прибутку підприємства на розвиток виробництва тощо.
Фінансова політика банку є сукупністю заходів щодо використання фінансових відносин для виконання ним своїх функцій та досягнення поставленої мети. Ця політика ґрунтується на обліку фінансової політики держави та реалізується шляхом розробки банком фінансової стратегії та адекватного фінансового механізму. Метою фінансової політики банку є:
- забезпечення стабільних умов для ведення фінансової діяльності, пов’язаної зі зміною розміру та структури власного та позикового капіталу банку;
- підвищення прибутковості та збільшення доходів акціонерів;
- збільшення вартості банку;
- забезпечення управління фінансовими ризиками.
(Див. Стратегічне управління, Фінансово-стабільний банк, Фінансове планування).
