Ембарго

Ембарго (англ. embargo від ісп. embargar перегороджувати) –

  1. повна або пов’язана з окремими товарами та послугами заборона на ввезення (імпорт) в країну або вивезення (експорт) з країни. Торговельне ембарго є формою економічних санкцій. Відповідно до Статуту ООН ембарго — це колективний репресивний захід щодо держав, дії яких становлять загрозу міжнародній безпеці. Ембарго може бути введено як у військовий, так і у мирний час у формі економічної блокади (Куба) або засобу економічного валютно-фінансового тиску на інші країни (Пакистан). Ембарго як заборона на торгівлю озброєнням з ПАР та заборона на постачання в одну (СРСР) або декілька країн (Східна Європа) продукції високих технологій практикувалася в роки холодної війни;
  2. заборона владою виходу з портів країни судів інших країн або своїх власних та заходу іноземних судів у свої порти, а також їх примусове затримання в територіальних водах як акт репресалій або реторсій (у відповідь заходів держави на неправомірні дії іншими державами до її органів, громадян з метою спонукати їх не вдаватися до дискримінаційних заходів та відшкодувати заподіяні збитки).

У сучасних міжнародних відносинах ембарго постає як знаряддя економічного, науково-технічного та фінансового тиску, як примусу до зміни внутрішньої та зовнішньої політики, що проводиться урядом.

Ембарго може бути підставою для припинення або припинення виконання всіх чи деяких конкретних зобов’язань держав, їхніх організацій та громадян.

Практика міжнародних відносин між державами, що має тисячолітню історію, налічує чимало прикладів запровадження торгових заборон. Різноманітність історичних та сучасних випадків встановлення ембарго дозволяє здійснити класифікацію застосування даного інструменту у зовнішньоторговельній діяльності з різних підстав.

за суб’єкту санкційного впливу ембарго найчастіше спрямовані на державу (або групу країн), але рідше можуть мати персоніфікований характер, який не залежить від країни місцезнаходження чи проживання (наприклад, ембарго щодо терористичних організацій).

за ступеня офіційності торгові ембарго можуть мати як офіційний характер, і бути неофіційними.

за обсягу заборон, що вводяться можна виділити повне та часткове ембарго. Під повним ембарго можна розуміти всебічні заборонні заходи щодо зовнішньоторговельної діяльності між країнами, окремі винятки можливі з метою реалізації гуманітарних програм. Часткове ембарго поширюється окремі напрями чи об’єкти зовнішньоторговельної діяльності. Часткове ембарго може бути реалізовано як щодо експортних, і щодо імпортних операцій, у своїй можливі різні комбінації санкцій.

Види торговельних ембарго щодо експорту та імпорту продукції

Предмет ембарго Держава-ініціатор санкцій Держава, щодо якої накладено ембарго
Експорт Держава забороняє вивезення товарів зі своєї території Щодо держави накладаються санкції на вивезення товарів з її території
Імпорт Держава забороняє ввезення товарів на свою територію Щодо держави накладаються санкції на ввезення на її територію товарів
Експорт та імпорт Держава забороняє вивезення товарів зі своєї території та ввезення товарів на свою територію Щодо держави накладаються санкції на ввезення на її територію товарів та на вивезення товарів з її території

Класифікація ембарго за видом декларованих мотивацій заборон, що вводяться.

  1. Ембарго політичний характер.
  2. Ембарго економічний характер.
  3. Ембарго з метою забезпечення національної безпеки держави.
  4. Ембарго з метою попередження та реагування на спірні питання щодо територіальних кордонів держав.
  5. Ембарго, що запроваджується з метою охорони здоров’я громадян держави.
  6. Ембарго екологічного характеру, що вводяться з метою вираження незгоди держави з екологічною політикою іншої країни або ставленням до тварин.

Залишити коментар:

Site Footer