Економічні потреби (Wants) – бажання отримати певні товари та послуги, що виражається на ринку у платоспроможному попиті. Необхідність задоволення економічних потреб є першопричиною всіх видів економічної діяльності.
Економічні потреби – внутрішні економічні мотиви розвитку споживання та виробництва. Економічні потреби є частиною суспільних потреб, задоволення яких пов’язане з функціонуванням суспільного відтворення. Економічні потреби ґрунтуються на соціальних, інтелектуальних, фізичних та інших потребах.
Властивості економічних потреб – вимірність, можливість поділу на дози, зменшення з насичення. Після моменту, коли економічна потреба у будь-якому блазі виявляється рівною нулю, воно може навіть завдати шкоди користувачеві. Зазвичай економічна потреба не задовольняється остаточно (остання доза економічного блага називається маржинальной).
Економічні потреби ділять на особисті і виробничі; їх задоволення, відповідно, виступає у формі особистого та виробничого споживання.
Особисті економічні потреби враховуються при виробленні раціональних норм споживання (зокрема, норм харчування, що виходять із даних медичної науки, норм забезпечення населення одягом та взуттям, фізіологічно та соціально необхідного мінімуму житлової площі тощо).
Виробничі економічні потреби знаходять вираження у попиті матеріально-технічне забезпечення, фінансові ресурси, робочої сили.
Економічні потреби окремих виробничих ланок (наприклад, підприємств) визначаються їх планів, але можливості задоволення економічних потреб, своєю чергою, впливають зміст самих планів. Виробничі економічні потреби у масштабі народного господарства виявляються шляхом міжгалузевого балансу.
Характерна риса економічних потреб – можливість їх насичення: істотне скорочення і навіть припинення попиту багато блага (при цьому рівні доходів і цін, і навіть накопичених запасів таких благ) зі зростанням обсягу їх пропозиції. Фактор насичення попиту враховують при плануванні та прогнозуванні зростання добробуту, виробництва товарів народного споживання у маркетингу.
Розрізняють насичення платоспроможного попиту та насичення економічних потреб у тому чи іншому блазі (satiation). Якщо споживання цього блага перестає збільшуватися при будь-якому збільшенні доходу (або будь-якому зниженні цін), говорять про насичення економічних потреб у ньому. Досягнутий рівень споживання – граничний.
Виявляючи в результаті маркетингових досліджень неявні економічні потреби індивідів, фірма може перетворити їх на усвідомлені економічні потреби (wants creation) за допомогою активного маркетингу та вийти на ринок із пропозицією нового блага.
Економічні потреби – це потреби в економічних благах. Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у межах певної системи соціально-економічних відносин.
Економічні потреби є структурною підсистемою всього комплексу потреб суспільства. Тому рівень їх розвитку та ступінь задоволення залежить від розвитку інших підсистем, культурних, духовних, моральних потреб суспільства.
Носіями економічних благ є найрізноманітніші речові товари та. Серед них розрізняють:
- споживчі блага, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб, та виробничі блага, призначені для створення споживчих благ;
- матеріальні блага (продукти сфери матеріального виробництва) та нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
- справжні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб’єктів) і майбутні блага (ті, якими економічні суб’єкти зможуть скористатися у майбутньому) тощо.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб викликає необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:
- За характером виникнення:
- первинні (базисні), пов’язані із існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
- вторинні, виникнення та зміна яких обумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.
- Засобами задоволення:
- матеріальні (потреби у матеріальних благах);
- нематеріальні (духовні потреби).
- По суті задоволення:
- першочергові (предмети першої потреби);
- другорядні (предмети розкоші).
- За можливостями задоволення:
- насичені (мають межу, можливість повного задоволення);
- ненасичені (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).
- Залежно від участі у відтвореному процесі:
- виробничі (потреби в економічних ресурсах);
- невиробничі (потреби у споживчих благах).
- За суб’єктами прояву:
- індивідуальні (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);
- колективні, групові (потреби групи людей, колективу);
- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства загалом).
- За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва та є суспільною нормою для певного періоду);
- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
- фактичні (задовольняються наявними економічними благами).
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, удосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.
