Економічна криза (economic recession/crisis) –
- криза надвиробництва – відносне надвиробництво товарів, що не знаходять збуту внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення;
- структурна криза — назріла невідповідність між існуючими економічними механізмами та умовами господарської діяльності, що змінилися в результаті розвитку економіки (наприклад, енергетична криза, валютна криза).
Економічна криза — різке погіршення економічного стану країни:
- у значному спаді виробництва;
- у порушенні виробничих зв’язків, що склалися;
- у банкрутстві підприємств;
- у зростанні безробіття.
Результатом економічної кризи є зниження життєвого рівня населення та зменшення реального валового національного продукту.
Економічна криза – фаза ділового циклу, нижча точка економічного розвитку. Характеризується різким падінням ринкової кон’юнктури, дестабілізацією національної економіки, посиленням диспропорцій у суспільному відтворенні.
Економічна криза виникає з переходом від безпосереднього обміну товару на товар до товарного обігу, опосередкованого грошима, розриву акта купівлі-продажу в часі, тобто можливістю затримки процесу реалізації товару та розвитку виробництва. За безготівкових розрахунків розрив між актом купівлі товарів у кредит та актом платежу за них збільшується — зміна цін на товари та послуги у цьому проміжку можуть різко погіршити умови торгівлі для однієї зі сторін.
Однією з форм прояву кризи є систематичне, масове накопичення боргів та неможливість їх погашення у розумні терміни. Причину економічних криз часто вбачають у порушенні рівноваги між попитом та пропозицією на товари та послуги.
Основні види – криза недовиробництва (дефіцит) та криза надвиробництва.
Криза недовиробництваяк правило, викликається позаекономічними причинами та пов’язаний з порушенням нормального ходу (економічного) відтворення під впливом стихійних лих або політичних дій (різних заборон, воєн тощо)
Криза надвиробництва характеризується наявністю великої кількості товарів, що перевищують попит споживачів. Зазвичай виникає через невиявлення сукупного попиту та неможливості за умов вільного ринку планування сукупного виробництва. У результаті конкретного виробника зазвичай невідомо, чого і скільки потрібно ринку. Перші великі кризи подібного роду виявилися в Англії XVII столітті.
З розвитком ринкової індустріальної економіки кризи надвиробництва набули циклічного характеру і сьогодні складають одну з фаз економічного циклу.
Циклічна криза охоплює всі сфери народного господарства, досягаючи великої глибини та тривалості. При економічній кризі не використовується значна частина матеріальних та духовних ресурсів, що призводить до величезних втрат для суспільства. При циклічному кризі надвиробництво товарів хороших і пропозицію послуг незрівнянно з платоспроможним попитом широких мас населення і фірм, купівельна спроможність яких катастрофічно знижується у зв’язку зі збільшенням товарних «надлишків», не знаходять збуту, згортанням виробництва та масовими звільненнями найманих працівників; різко збільшується безробіття; зростають неплатежі; порушується кредитна дисципліна; рвуться ділові зв’язки. Підприємці відчувають різку нестачу законних платіжних засобів, готівки для поточних розрахунків та платежів. Розростається паніка на біржах. Серед цінних паперів найбільш стрімко знецінюються акції внаслідок різкого перевищення пропозиції цінних паперів над їх попитом, що призводить до падіння їх курсів. Швидко розповсюджується хвиля банкрутств. Шляхом руйнування безлічі переважно дрібних підприємців і середніх фірм і руйнації частини продуктивних сил економічна криза як вихідна фаза ділового циклу (що складається із кризи, депресії, пожвавлення, підйому) насильно пристосовує обсяги виробництва до розмірів платоспроможного попиту і відновлює пропорції соціального відтворення.
До нерегулярних економічних криз відносяться проміжні, часткові, галузеві та структурні кризи. Проміжна криза менш глибокий і менш тривалий, ніж циклічний, носить локальний характері і лише перериває деякий час фази підйому чи пожвавлення. Часткова криза охоплює будь-яку частину чи сферу економічної діяльності (наприклад, сферу грошового обігу та кредиту). Галузева криза торкається однієї з галузей народного господарства. Структурна криза пов’язаний з диспропорційністю розвитку суспільного відтворення, нерівномірністю розвитку одних галузей на шкоду інших у результаті появи високих технологій, нових матеріалів, ноу-хау, патентів, винаходів та відкриттів. Однобічний розвиток галузей призводить до економічних потрясінь, часом довготривалим і серйозним, у разі кризи можуть охоплювати період кілька ділових (економічних) циклів. Такі продовольча, сировинна та енергетична кризи, що вразили світову економіку наприкінці XX ст.
