Ефект Веблена (англ. Veblen effect) — економічно необґрунтоване збільшення попиту деякі дорогі товари з боку окремих категорій споживачів, якщо ціна ці товари зростає. Синонім парадокс Веблена, ефект сноба. Ефект Веблена спостерігається лише за фактичної відсутності обмежень клієнта щодо платоспроможності.
Ефект Веблена — явище, яке суперечить загальному правилу, що свідчить: що нижча ціна товару, то вище попит (і навпаки). Спостерігається у випадках, коли, наприклад, покупці розглядають зниження ціни як свідчення зниження якості даного товару та скорочують його покупку, а також поширене в колах, де вважається більш престижним купувати дорогі речі, що розширює попит при подорожчанні товару (звідси й одна з назв – ефект сноба). При ефекті Веблена ринкова крива попиту має більш плавний нахил, ніж можна було б очікувати у звичайних умовах і навіть може йти вгору.
Ефект Веблена — один із проявів обмеженої раціональності споживачів (принципу, відкритого дещо пізніше неокласиком Г. Саймоном і поганого в рамках традиційної економічної науки). Американський економіст і соціолог Т. Веблен (1857-1929) – основоположник інституціоналізму в західній політекономії, прихильник «соціального дарвінізму», автор книги «Теорія бездіяльного класу», присвяченої аналізу практик так званої «демонстративної поведінки», відомий ще й тим, що передбачав криза 1929
Ефект, названий його ім’ям, описаний ним у 1920-ті роки. Як було зафіксовано в «Великої радянської енциклопедії», «погляди Веблена, особливо його теорія «непрацюючого класу» (leisure class), ідея відставання культури від техніки і критика деяких аспектів американського життя вплинули на розвиток американської немарксистської соціології».
Ефект Веблена зовні схожий на ефект Гіффена: в обох випадках зростання ціни на товар викликає зростання попиту, але виникає у зв’язку з іншими товарами, у групах споживачів з іншим рівнем доходу та статусом і пояснюється не економічними, а психологічними причинами.
Ефект Веблена притаманний поціновувачам статусних товарів. Це наслідки домінування у психіці деяких людей мотивів престижу, прагнення розкоші, символами якої є дорогі речі. Нераціональна з позиції класичної теорії попиту економічна поведінка часто пояснюється прихильністю до конкретної торгової марки, як правило, хорошої якості та невиправданим поширенням її впливу на інші товари, вироблені під тією ж маркою фірми, зонтичним брендом. У разі ефект Веблена фактично постає як ефект відданості бренду.
Іноді зростання попиту на товар, що подорожчав, може бути пояснене переконанням споживача в тому, що зростання ціни — сигнал про поліпшення якості товару. Висока ціна часто сприймається як своєрідний знак якості (буває незаслужено). У такому разі навіть дуже «скудні» споживачі можуть опинитися у владі ефекту Веблена і продемонструвати реакцію попиту на кшталт «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі». Як крайній випадок, ефект Веблена може стати реакцією споживача на власну здогад про те, що зростання ціни пов’язане зі скороченням виробничої програми та можливим виникненням товарного дефіциту.
Схильність до ефекту Веблена – явна ознака псевдораціональності або просто ірраціональності споживчої поведінки. Ефект Веблена найбільше схильні до людей, які переходять з однієї соціальної страти в іншу: інженер, який став бізнесменом; студент, який відчув себе професіоналом, та ін. Така людина найчастіше схильна придбати все що завгодно, якщо приклеїти на річ фірмовий ярлик, що відповідає у його свідомості новому статусу. Анекдоти для «нових росіян» у значній частині висміювали схильність нуворишів саме до ефекту Веблена. Цьому ефекту сильніше за інші вікові категорії схильна молодь через аналогічні причини. Ефект Веблена може спостерігатись у колекціонерів рідкостей, раритетів.
Ефект Веблена тісно взаємодіє з ефектом приєднання до більшості. Зростання попиту може ґрунтуватися на тому, що інші теж купують або вже купили цей товар і треба не відставати від більшості. Зрозуміло, що цей ефект особливо схильні до навігаційних, конформних людей, тих, хто готовий слідувати зразкам поведінки шанованої їм референтної групи. До речі, якщо товар дійсно має успіх у багатьох, то його ціна може зрости з кон’юнктурних міркувань. У такому разі ефект приєднання до більшості фактично перетворюється на ефект Веблена.
